спектакль Тартюф Київ 2026-01-16 18:00 Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки
- Режисер: Сергій Москаленко
Комедія «Тартюф» Жана-Батиста Мольєра — це той випадок, коли класика не припадає пилом у підручниках, а живе й болить тут і зараз. Уже понад три століття ця історія залишається напрочуд точною: вона про лицемірство, жадобу влади над чужими думками, про показну «праведність», яка вміє майстерно маскувати найпростіші бажання. Саме тому «Тартюф» звучить сучасно в будь-якій епосі — бо змінюються костюми й манери, але механіка обману та самообману лишається знайомою.
У Києві виставу можна побачити на сцені театру ім. Лесі Українки, а привозить її Харківський академічний драматичний театр ім. Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. І це важливий штрих: харківська театральна школа відома смаком до чіткої драматургії, точного темпу й живої акторської присутності. Тут «Тартюф» не перетворюють на музейну реконструкцію — навпаки, роблять її рухливою, гострою, такою, що чіпляє не цитатами, а ситуаціями й впізнаваними характерами.
Постановка вибудувана як дотепна, енергійна гра з класикою. У ній поєднується атмосфера галантного віку — з його манерами, «правильними» поклонами й красивими словами — та елементи балаганного театру, де перебільшення, буфонада й раптові повороти працюють як збільшувальне скло. Крізь цю яскравість проступає витончена іронія: смішно — але не легковажно, бо за кожним жартом ховається питання, від якого вже не відмахнешся. Сміх тут не просто «для настрою», а як спосіб побачити правду без моралізаторства.
Окреме задоволення — акторський ансамбль. Він створює відчуття повноцінного сценічного світу, де персонажі ніби постійно приміряють ролі й маски: хтось грає благочестивість, хтось — наївність, хтось — «розумну обережність». І саме в цій грі стає помітно головне: маски тимчасові, а справжні наміри все одно прориваються — у погляді, паузі, різкому жесті чи надто солодкому компліменті. Вистава тримає темп, не дає «випасти» з історії, а персонажі існують так, що їх легко впізнати — навіть якщо ви ніколи не читали Мольєра.
Якщо ви обираєте, чи йти, орієнтуйтеся не лише на слово «комедія». «Тартюф» — це розумний вечір у театрі, після якого хочеться обговорювати побачене: чому люди так легко вірять у зручну брехню, як страх і довірливість відкривають двері маніпуляції, і де проходить межа між щирою вірою та красивою виставою «для інших». Саме за цю здатність розважати й при цьому залишати післясмак сенсу Мольєра й люблять — і саме таку інтонацію зберігає ця постановка.
