спектакль Для домашнього огнища Київ 2025-12-12 18:00 Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки
«Добрими намірами вимощена дорога до пекла»
Історія, яку розповідає ця вистава, має несподівано сучасне звучання, попри те, що її коріння — в далекому ХІХ столітті. П’єса створена Іваном Франком на основі реальних судових процесів, які свого часу сколихнули Львів. Справжні кримінальні драми з життя «порядних» людей — з інтригами, зрадою і падінням моральних орієнтирів — стали джерелом натхнення для великого українського мислителя.
Франко не просто зафіксував факти — він проник у психологію людських вчинків, розкрив складність почуттів, які ведуть до катастрофи, і поставив перед глядачем вічне питання: як далеко може зайти людина, захищаючи своє особисте щастя? І яку ціну доведеться за це заплатити?
У центрі історії — Антін, чоловік, який повертається додому після п’яти років, проведених на війні. Він прагне знову обійняти дружину Анелю, побачити дітей, відчути тепло рідної домівки, яку колись разом із коханою вони збудували на фундаменті щирого почуття. Та замість спокою і радості на нього чекає холодний подих відчуження. Суспільство, заради якого він ризикував життям, більше не бачить у ньому героя. Він стикається з глухим осудом, тиском чуток, і щось невидиме, мов привид, роз'їдає серце — підозра.
Анеля ж, здається, зберегла в собі ту ніжність і турботу, що колись зігрівали їхню любов. Вона говорить про відданість, переконує у своїй вірності. Але правда — річ незручна і невблаганна. Коли вона, зрештою, випливає на поверхню, Антіну й Анелі доведеться зробити вибір, який змінить усе.
Ця історія — не просто про зраду й прощення, не про добро і зло в чорно-білих кольорах. Це історія про людину, яка опинилась на межі. Про тонку грань між жертвою і катом. Про те, як наміри — навіть найкращі — можуть обернутися руйнуванням, якщо нехтувати правдою і відповідальністю.
Франкова п’єса у постановці театру ім. Лесі Українки — це не музейна реконструкція, а жива, пульсуюча вистава, в якій минуле перегукується з теперішнім, а глядач стає свідком і суддею водночас.
Сценографія, світло, звук — усе в цій постановці працює на створення відчуття напруги. У виставі використовуються сценічні ефекти: штучний дим, гучні звуки, постріли — вони підсилюють атмосферу драматизму й тривоги, від якої неможливо сховатися.
«Для домашнього вогнища» — це вистава, яка болить. Але інколи біль — єдиний шлях до прозріння.
