спектакль Дім Київ 2025-12-13 15:00 Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки
«Дім» — у Києві, на сцені театру імені Лесі Українки
Вистава «Дім» — це сучасна театральна подія, що виникла в результаті унікальної колаборації одразу кількох важливих гравців української культурної сцени. Спільними зусиллями її створили Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, кінокомпанія SOTA Cinema Group та креативна команда ТОВ «КЛЕОС АРТ».
Цей проект не просто вистава — це приклад того, як синергія театру й кінематографа може породжувати нові форми сценічного мислення, нову мову — більш візуальну, більш емоційно загострену, більш проникливу для сучасного глядача.
Назва «Дім» символічна й багатозначна. Це і метафора внутрішнього світу людини, і втрачене місце сили, і спроба знайти нову опору в нестабільному світі. У цьому домі — долі, зламані війнами, втратами, пошуками себе. Тут перетинаються особисте й суспільне, інтимне й колективне. Історія кожного героя — це своєрідна подорож крізь спогади, страхи, надії, крізь минуле, яке ще не встигло стати минулим.
Ідея постановки виросла із реальності, в якій ми живемо: складної, надломленої, напруженої. Але режисер та творча група не зупиняються на фіксації болю — вони шукають у цьому процесі відновлення, зшивання травмованої свідомості. Можливо, саме мистецтво здатне повернути нам відчуття дому — не тільки як фізичного простору, а як стану душі, місця, де людина почувається прийнятою, живою, цілісною.
У «Домі» звучать актуальні теми: самотність і єдність, пам’ять і забуття, втеча і повернення. Постановка працює на перетині жанрів — драматичний театр, елементи відеоарту, кінематографічні засоби — усе це поєднується в цілісну емоційну тканину вистави. Простір сцени перетворюється на багатовимірний світ, у якому кожна дія, кожен погляд чи мовчання мають значення.
Це не просто спільний проєкт кількох інституцій. Це спроба спільного висловлювання, колективного свідчення про час, у якому ми існуємо. І якщо театр колись народився як місце зустрічі й очищення, то «Дім» повертає це первісне значення сцені — як простору, де можна проговорити, проплакати, пережити й знову стати сильнішим.
«Дім» — це той випадок, коли мистецтво не лише відображає реальність, а й бере в ній активну участь, запрошуючи глядача не до споглядання, а до співпроживання. І саме в цьому — його сила.
