спектакль Маруся Чурай Київ 2026-10-12 18:00 Театр ім. Івана Франка
Маруся Чурай Київ Театр ім. Івана Франка
Вистава «Маруся Чурай» від Франківського драмтеатру — масштабне сценічне прочитання одного з найвідоміших творів Ліни Костенко.
У цій постановці поєдналися імена митців, кожен із яких має власну впізнавану творчу мову: Ліна Костенко, Ростислав Держипільський, Святослав Вакарчук, Олесь Санін та Наталія Половинка. Їхня спільна робота перетворює роман у віршах на багатошарову театральну історію, де слово, музика, голос, пластика та відео працюють як частини єдиного сценічного простору.
«Маруся Чурай» — драма-пісня за романом Ліни Костенко, у якій класичний текст прочитується через досвід сучасної України. В основі постановки залишається добре відома історія легендарної полтавської піснетворки, однак режисер переносить головний акцент на теми, що особливо гостро звучать сьогодні: війну, особисту відповідальність, втрату, вірність, людську гідність і складність морального вибору.
Режисер Ростислав Держипільський вибудовує виставу не як буквальну ілюстрацію сюжету роману, а як масштабне сценічне висловлювання про людину в час історичних потрясінь. Особиста трагедія Марусі тут існує поруч із долею країни, а приватні переживання героїв постійно перетинаються з більшими подіями — війною, суспільною відповідальністю та необхідністю робити вибір навіть тоді, коли кожне рішення має свою ціну.
Особливу роль у виставі відіграє музика Святослава Вакарчука. Авторські композиції не просто супроводжують сценічну дію, а стають частиною драматургії. Вони підсилюють напругу окремих епізодів, допомагають розкривати внутрішні стани персонажів і створюють місток між поетичним текстом Ліни Костенко та сучасним музичним звучанням.
Ще одним важливим елементом постановки стала робота Наталії Половинки з голосом. Вокальна складова тут виходить далеко за межі традиційного музичного оформлення. Голос стає окремим інструментом, здатним передавати біль, напруження, тишу, молитву, силу й внутрішній спротив. Саме через поєднання слова та співу вистава набуває характеру драми-пісні, де музичність закладена не лише в партитурі, а й у самій природі тексту.
Візуальний вимір створює Олесь Санін. Його кінематографічні відеорішення розширюють межі сцени, додаючи виставі відчуття простору та історичного масштабу. Відео не відволікає від акторської гри, а доповнює її, допомагаючи поєднати особисті історії героїв із ширшим контекстом подій.
У постановці особливо виразно звучить тема війни. Йдеться не лише про історичний фон, а про стан суспільства, у якому звичайне життя постійно переривається небезпекою, втратами та необхідністю захищати своє. Через це текст Ліни Костенко набуває нової близькості: події минулого перегукуються з досвідом людей, які живуть у сучасній Україні.
Важливою залишається й особиста історія Марусі. Її любов, зрада, самотність і випробування постають не як окрема мелодраматична лінія, а як частина ширшої розмови про внутрішню свободу людини. Постановка ставить запитання про те, що відбувається з особистістю, коли приватний біль стикається з історичною катастрофою, і чи можливо зберегти себе в обставинах, які постійно випробовують моральні принципи.
Журналіст і публіцист Віталій Портніков, говорячи про постановку, звернув увагу на її майже античний масштаб: «Можливо, роман сам собою був твором античного рівня… Але у виставі Ростислава Держипільського цей античний масштаб стає абсолютно очевидним».
Це визначення добре передає характер постановки. Герої «Марусі Чурай» опиняються перед вибором, відповідальність за який виходить далеко за межі їхнього приватного життя. Саме тому вистава сприймається не лише як історична драма, а як розмова про універсальні речі — любов і зраду, честь і страх, свободу і покору, пам’ять і втрату.
«Маруся Чурай» стала однією з найпомітніших українських театральних прем’єр останнього часу. Постановка Франківського драмтеатру відкриває роман Ліни Костенко для сучасного глядача через поєднання поетичного слова, авторської музики, вокалу, акторської гри та кінематографічної образності.
У Києві вистава «Маруся Чурай» у Театрі ім. Івана Франка дасть можливість побачити відомий твір у сценічній версії, де історична Україна постійно перегукується із сучасністю. Це масштабна театральна розповідь про людину й країну, які проходять крізь війну, втрати та моральні випробування, зберігаючи право на власний голос, пам’ять і гідність.
