спектакль Земля Київ 2025-12-30 18:00 Театр ім. Івана Франка
- Давид Петросян - Режисер-постановник, художник-постановник, автор збірної музики
- Наталія Рудюк - Художник по костюмах
- Володимир Гданський - Музичний керівник
- Андрій Кононенко - Художник по світлу
- Сергій Пантюшенко - Художник по світлу
- Павло Наталушко - Звукорежисер
- Дмитро Дрозов - Звукорежисер
- Владислав Коломійченко - Звукорежисер
- Тетяна Бондаренко - Веде виставу
Земля
Спектакль «Земля» — сценічне прочитання однойменної повісті (1901) видатної української письменниці Ольги Кобилянської (1863–1942), яка посідає почесне місце в пантеоні національної літератури. Цей твір став не лише естетичним явищем свого часу, а й глибоким морально-філософським висловом, що і нині не втрачає актуальності. В основі сюжету — реальна трагедія, що сталася в одному з буковинських сіл: рідний брат убив брата задля того, щоб заволодіти землею. Цей випадок, який вражає своєю нелюдською жорстокістю, перетворився у руках авторки на притчу, наповнену глибокими сенсами та складними етичними запитаннями.
У цій драматичній історії Ольга Кобилянська не просто зображає трагічну подію, а творить цілу філософію людського буття, в якій розкриває складну взаємодію між інстинктами, обов’язком, почуттями та внутрішнім вибором. Історія братовбивства у її інтерпретації набуває біблійної глибини та перегукується з притчею про Каїна і Авеля, виводячи на передній план вічні теми — Гріх і Каяття, Любов Матері, Право на Свободу Вибору, гідність і внутрішню боротьбу між добром і пристрастю.
У центрі оповіді — повсякденне життя родини Федорчуків. Батько Івоніка та мати Марія живуть звичною для селян рутинною працею, їхнє буття тісно переплетене з землею, яку вони вважають не просто власністю, а сенсом життя, сакральною спадщиною. У їхніх очах земля — це не лише джерело добробуту, а символ кровного зв’язку з рідною землею, продовження роду, духовна опора. Вони звикли жити у гармонії з цією землею, піклуватися про неї, берегти її, мов найцінніше, що мають. І вони щиро вірили, що їхні сини збережуть і продовжать цю місію.
Проте доля розпорядилася інакше. Старший син, Михайло, виріс лагідним, працьовитим і слухняним. Він уособлює той ідеальний образ сина, якого сподівалися виховати батьки. Його душа щиро віддана господарству, землі, родинним традиціям. Він добрий до батьків, стриманий і врівноважений. Його любов — тиха, жертовна, спрямована до скромної наймички Анни, яка, незважаючи на своє важке становище, зберігає глибоку людську гідність. Їхні стосунки прості, але щирі — такі ж, як і життя, яке вони разом мріють збудувати.
Його молодший брат Сава — повна протилежність. Бунтівний, дикий, волелюбний, спраглий до життя без обмежень. Йому тісно у межах батьківського господарства і традиційних уявлень. Він не прагне повторювати шлях батьків і не відчуває священного трепету перед землею, яка для нього — не мета, а тягар. У любові він обирає Рахіль — непокірну, пристрасну, наполовину циганку, наполовину молдаванку, яка живе поза нормами й канонами, часто нехтуючи мораллю. Її постать сама по собі є уособленням спокуси, інстинкту, хаосу. Вона є не просто коханкою Сави — вона є тією силою, що керує ним, тримає його душу в полоні, впливає на його рішення, розпалює у ньому пристрасть і водночас руйнує його внутрішню рівновагу.
Таким чином, двоє рідних братів, вирощених в одній хаті, під одним дахом, на одній землі — виявляються духовно несумісними. Один — уособлення стабільності, другого — тягне на злам і розрив. Від цієї несумісності проростає трагедія, бо любов, пристрасть, розчарування, заздрість і спокуса — усе це переплітається в клубок, який неминуче призводить до злочину.
У цій виставі немає нічого випадкового: кожна сцена, кожен діалог, кожен рух — пронизані внутрішньою напругою та філософським підтекстом. Це не просто драма побуту — це спроба подивитися в саме серце людської душі, з її слабкостями, пристрастями, болем і вірою.
«Земля» в інтерпретації Франківського театру — це не лише художній жест, а глибокий заклик до роздумів. Про те, що нас формує. Про те, що ми готові втратити заради володіння. Про те, якою є справжня ціна свободи і як її не переплутати з самовільністю. І про те, що навіть у найтемнішій трагедії людського вибору завжди можна побачити віддзеркалення тих самих вічних питань, що не мають простої відповіді.
Увага: вистава має вікове обмеження 14+.
