спектакль Наш клас Київ 2025-12-25 18:00 Театр ім. Івана Франка
- Станіслав Іванов - Режисер
- Тетяна Бондаренко - Помічниця режисер
- Анастасія Савченко - Художниця-постановниця, художниця по костюмах
- Олександр Рожков - Інженер відеоряду
- Сусанна Карпенко - Хормейстерка
- Сергій Невгадовський - Художник по світлу
- Андрій Шашкєєв - Інженер звукозапису
- Дмитро Дроздов - Звукорежисер
- Владислав Козир - Звукорежисер
Наш клас
Абрам живе, як здається, правильним і спокійним життям у США: поважний рабин, впорядкований дім, віра, що тримає і вберігає. Минуле — десь далеко, у листах, старих світлинах і тихій ностальгії. Усе змінює приїзд подруги дитинства. Вона приносить не сувенір із батьківщини, а те, що важко прийняти й неможливо обминути: правду про рідне містечко, про війну, про однокласників, які ще вчора були дітьми, а згодом опинилися по різні боки історії — свідками, жертвами, мовчунами.
Зустріч розхитує ретельно збудовану рівновагу. Те, що здавалося пережитим, раптом повертається і вимагає назвати речі своїми іменами. Пам’ять перестає бути теплою згадкою — вона стає обов’язком. Обов’язком промовити, навіть якщо голос зривається; обов’язком почути, навіть якщо це боляче. Бо мовчання теж має наслідки.
П’єса польського драматурга Тадеуша Слободзяника створена на основі реальних подій у Єдвабному часів Другої світової. Але на сцені це не лише історичний матеріал. «Наш клас» — про те, як одна шкільна світлина розпадається на фрагменти доль; як дружні дитячі клятви не витримують випробування страхом і пропагандою; як травма передається далі — із покоління в покоління, живучи в паузах, віршах із підручника, у випадкових словах за сімейним столом.
Постановка працює з часом, як із живою тканиною: актори старіють і молодшають на очах, змінюють маски і характери, а світло і музика врізають у пам’ять ключові миті. Тут немає зайвої риторики — є точні жести, тиша, в якій глядач раптом чує власні запитання: що ми робимо з правдою, коли вона ламає звичну картину світу? чи можливе примирення без визнання? де закінчується колективна провина і починається особиста відповідальність?
«Наш клас» — це розмова про людське у нелюдських обставинах. Про страх і співучасть, про сміливість і сором, про потребу називати імена і збирати розсипані історії. Вона не дає готових відповідей, зате повертає відчуття міри й честі: пам’ятати — щоб не повторилося.
Чому варто побачити:
• чесна й небайдужа розмова з минулим без прикрас і спрощень
• акторська гра, в якій дрібна деталь стає одкровенням
• сценічна форма, що поєднує документальність і сильну емоцію
• післясмак, який спонукає говорити з рідними — про пам’ять, відповідальність і вибір
Це вистава, з якої виходиш не стільки «переглянутим», скільки пробудженим: до гідності, до співчуття, до небайдужості. І до пам’яті, яку ми всі поділяємо.
