спектакль Марія Стюарт Київ 2025-12-26 18:00 Театр ім. Івана Франка
- Іван Уривський - Режисер-постановник, музичне оформлення
- Марія Савка - Веде виставу
- Петро Богомазов - Художник-постановник
- Тетяна Овсійчук - Художник по костюмах
- Олександр Кришталь - Звукорежисер
- Павло Жданов - Художник по світлу
- Павло Наталушко - Звукорежисер
- Олександр Рожков - Інженер відеоряду
- Віктор Тарасенко - Інженер відеоряду
«Марія Стюарт»
Кожна епоха має своїх героїв, але є історії, що ніколи не втрачають актуальності. Історії, які перегукуються з сьогоденням, незалежно від того, скільки століть їх відділяє від нас. Саме такою є трагедія «Марія Стюарт» — драматичне полотно, написане Фрідріхом Шиллером у 1800 році. На перший погляд — класика, побудована на реальних подіях. Але насправді — це глибоко людська історія про вибір, про владу й самотність, про страх, гідність, зраду і ту прірву, що відкривається між правом і правдою.
Постановка Івана Уривського на сцені Франківського театру — це не просто чергове звернення до шедевру німецької класики. Це переосмислення. Це спроба побачити у двох королевах — Марії Стюарт і Єлизаветі — не лише історичних постатей, а передусім — жінок, людей, особистостей, які щодня розривалися між публічним обов’язком і внутрішнім болем. Це вистава не про минуле, а про нас сьогоднішніх. Про наші вибори, страхи, дилеми, відчай і здатність протистояти системі, навіть коли все проти тебе.
В центрі п’єси — глибокий психологічний і політичний конфлікт: дві жінки, обидві королеви, обидві сильні, але по-різному. Марія — колишня королева Шотландії, яка втратила трон, свободу і, зрештою, життя. Єлизавета — чинна королева Англії, яка має все, але постійно живе у страху втратити. Одна — у в’язниці, інша — у власній короні. Їхнє протистояння — це не лише боротьба за трон. Це боротьба за власне «я», за право на віру, на вибір, на істину.
Режисер Іван Уривський будує виставу не як історичну реконструкцію, а як сценічне осмислення внутрішньої драми. У його трактуванні «Марія Стюарт» — не музейна постать, а жива, ранима, складна людина. Людина, яка пройшла шлях від корони до в'язничної камери, але не втратила почуття власної гідності. Людина, яка стала першою серед європейських монархів, кого стратили за рішенням суду — і цим відкрила нову еру, де правитель уже не є недоторканним.
Історичний контекст
Марія Стюарт була увінчана на престол Шотландії, коли їй не було й року. Вихована при дворі Франції, вона вісімнадцятирічною повертається до батьківщини — вже вдовою французького короля Франциска II. Її правління у Шотландії супроводжується змовами, протестами, підозрами у злочинах. Урешті-решт, вона втрачає контроль над країною й шукає притулку в Англії у своєї двоюрідної сестри Єлизавети I. Але замість захисту — отримує ув'язнення.
Її присутність у країні стала політичною загрозою: для протестантської Англії вона була символом католицького опору. Для багатьох англійців — законною спадкоємицею престолу, адже Єлизавету вважали незаконнонародженою. Слідство у справі про вбивство її другого чоловіка — Генрі Стюарта (лорда Дарнлі) — не дало чітких результатів, але стало зручною підставою для багаторічної ізоляції.
Марію стратили у 1587 році. Це рішення стало переломним моментом: символом того, що навіть найвищу владу можна поставити під сумнів, і що монарх — теж людина, яка відповідає перед суспільством.
Чому сьогодні?
Можна сказати, що Шиллер лише використав цей історичний сюжет для того, щоб розкрити теми, які будуть хвилювати людство завжди: боротьба між почуттям і обов’язком, між вірою і владою, між особистим і політичним. Уривський майстерно витягує ці теми на перший план, позбавляючи текст музейної плівки.
Вистава «Марія Стюарт» у Театрі Франка — це нагадування про те, що історія — це не щось далеке. Вона відбувається зараз, у нас і з нами. І головне — що кожен вибір, кожне рішення має свою ціну.
