спектакль Нетутешній Київ 2025-12-17 18:00 Театр ім. Івана Франка
- Катерина Степанкова -Режисерка-постановниця
- Тарас Ткаченко - Художник-постановник
- Ірина Горшкова - Художник по костюмах
- Андрій Шусть - Композитор
- Віра Алименко - Помічник режисера
- Олександр Кришталь - Звукорежисер
«Нетутешній»
Буває таке, що мандруєш — і раптом розумієш: дорога перед тобою не просто маршрут, а відбиток усього життя. А часом — і самого себе. Вистава «Нетутешній» у Театрі імені Івана Франка — це саме така історія. Ні, тут не буде казкових пригод чи видовищної міфології. Тут буде правда. Гола, часом болюча, але щира — про людину, яка шукає себе серед уламків минулого і тіні надії.
Головний герой — наче кожен із нас. Звичайний. І водночас — глибокий. Людина, яка втратила опору під ногами, але не втратила здатності рухатись. Він не герой у класичному розумінні, а швидше — людина на роздоріжжі, яка, поставлена перед вибором, розуміє: щоб вижити — треба зробити щось абсолютно нестандартне. А ще — чесне.
Його шлях пролягав не простою дорогою. Вона петляла, змушувала зупинятись, розвертатися, втрачати й шукати знову. Момент, коли все, що було напрацьовано, зникає вмить — аварія, як символ життєвого краху — змушує почати спочатку. І тут найважливіше — не лише вижити фізично, а зберегти себе. Не зламатися. Не стати тим, хто зраджує себе заради виживання.
У цьому внутрішньому русі народжується «нетутешність». Це не ізоляція, не втеча, а глибоке розуміння: якщо світ навколо побудований на фальші, то єдиний шлях залишатися собою — бути іншим. І герой стає тим, хто не боїться виглядати чужим. Бо тільки той, хто здатен вийти за межі умовностей, має шанс знайти справжнє.
Він не ховається в тіні. Навпаки — бере свій досвід, свій біль і свою надію, і перетворює їх на театр. Свою історію він розповідає зі сцени — не як монолог самотньої душі, а як живу бесіду з глядачем. Без пафосу. Без ідеалізації. Просто — як є.
«Нетутешній» — це вистава, що змушує замислитись: а хто я у своїй історії? Який вибір я роблю щодня? Чи здатен я залишитися собою, коли все руйнується?
Це щира, особиста, людяна постановка, яка надихає. Не обіцяє легких відповідей. Але нагадує: кожен має право на новий старт. І на те, щоб цей старт був чесним.
