спектакль Механічний апельсин Київ 2026-01-31 16:00 Театр на Подолі
- Режисер-постановник та художник-постановник - Автанділ Варсімашвілі
- Асистент режисера - Володимир Кудлінський
- Художник з костюмів - Ніна Руденко,
- Музика - Елісо Орджонікідзе
- Художник з освітлення - Сергій Невгадовський
- Відео - Олександр Братінов
- Звукорежисер - Сергій Шевченко
- Спеціаліст з розробки креслень та макетів сценічного оформлення - Крістіна Радіонова
- Дизайнер зі створення 3D-макету сцени - Володимир Михайлов
- Помічник режисера - Софія Людвіченко, Владислав Цехмейструк
МЕХАНІЧНИЙ АПЕЛЬСИН
На сцені Театру на Подолі — потужна театральна адаптація культового роману Ентоні Берджеса A Clockwork Orange. У постановці сучасного режисера з яскравим авторським баченням ця історія набуває ще більшої гостроти, актуальності й внутрішнього напруження.
Це не просто антиутопія — це дзеркало, в яке ми боїмося дивитись. Світ Механічного апельсина — агресивний, жорсткий, побудований на конфліктах і тиску. Але найстрашніше тут не насильство, а втручання в саме ядро людської природи — волю до вибору.
Головний герой — яскравий, харизматичний і жорстокий — втілює боротьбу між інстинктами та свідомістю. Його шлях — це низка помилок, викривлень і краху. Але коли суспільство вирішує «вилікувати» його, позбавивши здатності вибирати між добром і злом, перед нами постає нова небезпека: людина без вибору — вже не людина. Вона — механізм, зовні ідеальний, але всередині — порожній.
«Хто не здатен на ненависть, той не здатен і на любов», — каже монгольське прислів’я, яке стає своєрідним епіграфом до цієї історії. Без свободи помилятись, без права на темряву — ми не маємо права й на світло. Моральна стерильність — це не чеснота, а пастка.
Ця постановка говорить просто і прямо: людині властиво падати, ламати, шкодити. Але саме її здатність до усвідомлення, до внутрішнього перетворення — це і є головна сила. Коли ж ми усуваємо цю можливість, коли вкорінюємо зовнішній контроль замість внутрішнього вибору, ми створюємо не етичне суспільство, а дресировану масу.
Сценічна мова вистави — напружена, візуально виразна, динамічна. Хореографія, музика, світло, пластика — все спрямовано на те, щоби не лише зобразити сюжет, а втягнути глядача в емоційний досвід. Атмосфера — гіпнотична, майже галюциногенна, де межа між реальністю та ілюзією поступово зникає.
«Механічний апельсин» у Театрі на Подолі — це не просто переосмислення класики. Це відкрите запитання до кожного з нас: що ми оберемо — свободу з її болем і ризиком, чи зручну керованість без права на душу?
