спектакль Льовушка Київ Театр на Подолі
- Режисер-постановник - Ігор Славинський (1953 - 2018)
- Художник-постановник - Марія Погребняк
- Художник з костюмів - Ніна Руденко
- Музичне оформлення - Катерина Тижнова
- Помічник режисера - Тетяна Антонова, Софія Людвіченко, Марія Пантюх
ЛЬОВУШКА
«Люди найголовніше залишають на потім. А серед цього найголовнішого — слова, які вже не встигнеш сказати…»
Це історія, сповнена тепла, сміху крізь сльози та тихої ніжності до минулого. Сповідь дорослої людини, яка повертається у пам’ять про своє дитинство — таке наївне, яскраве, іноді смішне, іноді гірке. Вистава «Льовушка» — це щемкі й іронічні спогади єврейського хлопчика про життя в колі своїх двох бабусь, таких різних і таких рідних.
Бабуся Роза вела його до синагоги, бабуся Даша — до церкви. Кожна по-своєму вчила любити, вірити, мріяти. Льовушка, як і кожна дитина, легко вбирав у себе обидва світи — і водночас знаходив у цьому свій спосіб виживання. Маленький хитрун навіть зумів на цьому підзаробити, акуратно збираючи «духовну валюту» з обох боків — то на церкву, то на синагогу.
Але за кумедними моментами — глибока людська історія. Про родинні зв’язки, які не піддаються часові. Про втрати, що приходять раптово. Про тугу за домом, який уже не існує. Про слова, що так і не були вимовлені вчасно — і болять через роки.
«Льовушка» — це не просто монолог чи історія з дитинства. Це світ, у якому кожен упізнає щось своє: запах бабусиної кухні, старий двір, знайомі голоси, які більше не почуєш.
У виставі майстерно поєднуються гумор і ніжність, жива інтонація та глибока емоційність. Це дуже теплий, людяний спектакль, який не прагне повчати чи вражати, а натомість — доторкається. До чогось справжнього, простого і вічного.
Чому варто побачити цю виставу?
Бо це рідкісний приклад театру, що говорить тихо — і звучить голосно.
Бо в ній — дитинство без пафосу і прикрас, але з великою любов’ю.
Бо це щира подяка тим, кого вже немає поруч, але хто живе в наших спогадах.
«Льовушка» — це ностальгія, яку хочеться обійняти. І, можливо, після вистави хтось усе ж наважиться зателефонувати бабусі. Поки не пізно.
