спектакль Гедда Ґаблер Київ 2025-12-06 16:00 Театр на Подолі
- Режисер-постановник, музичне оформлення - Давид Петросян
- Художник-постановник, художник з костюмів - Ольга Штейн
- Художник з освітлення - Максим Музира
- Звукорежисер - Сергій Шевченко, Олексій Сергієнко
- Асистент режисера - Софія Людвіченко
ГЕДДА ҐАБЛЕР
Ця постановка Ібсенової класики переносить глядача у простір, де час втрачає значення, а особисті драми стають відлунням історичних трансформацій. У центрі — покоління, народжене й сформоване в межах радянської реальності, яке, попри всі намагання, так і не змогло остаточно вийти з її тіні.
У класичній інтерпретації Генріка Ібсена Гедда — жінка, яка розривається між внутрішнім прагненням до свободи і жорсткими соціальними межами. Та сучасна режисерська версія Театру на Подолі вкладає у цю історію новий зміст — вона стає історією пострадянського суспільства, історією про травму, яка передається поколіннями.
Гедда тут — не просто представниця вищого світу. Вона — донька радянського генерала. Її дитинство минуло під портретом суворого батька, у будинку, де панували дисципліна, контроль, обов’язок і страх вільної думки. Цей батько фізично відсутній, але присутній у кожному її русі, у кожній репліці — невидимий, але нездоланний, як тінь режиму, що вкоренився у свідомості.
Образ Гедди у постановці — це метафора покоління, яке вийшло з тоталітарного лона, але не змогло здолати внутрішній бар’єр. Свобода для неї — не дарунок, а виклик. Вона нею не володіє, бо не навчена користуватись вибором. Перед нею відкриті всі двері, але за кожною — паніка, сумнів, недовіра. І саме це відчуття — бути ніби на волі, але під наглядом — знайоме багатьом, хто виростав у системі, що придушувала індивідуальність.
Вона елегантна, холодна, стримана — і водночас глибоко нещасна. За іронією та цинізмом ховається безсилля, за маніпуляціями — потреба у контролі над тим, що неможливо контролювати: собою, емоціями, життям. Гедда — це жінка, яка не вміє бути собою. Вона — заручниця внутрішнього генерала, тієї умовної влади, що говорить її голосом, коли вона намагається мовчати.
«Гедда Ґаблер» на сцені Театру на Подолі — це розмова про травми, які не лікуються часом. Про покоління, що живе між двома світами: тим, яке пішло, і тим, якого ще не навчилися приймати. Це глибока психологічна драма, яка торкається колективної пам’яті, і водночас — інтимна історія однієї жінки, що прагне бути вільною, але не знає, як.
