спектакль Молочайник Київ Театр на Подолі
- Режисер-постановник - Ігор Матіїв
- Художник-постановник, художник з костюмів - Анна Шкрогаль
- Музичне оформлення - Тимур Полянський
- Балетмейстер - Анжеліка Борисова
- Художник з освітлення - Віктор Леонідов
- Звукорежисер - Павло Морозко
- Помічник режисера - Владислав Цехмейструк, Тетяна Антонова
МОЛОЧАЙНИК
Хто він — Молочайник? Легенда, вигадка, голос забутої землі чи реальність, яка стає видимою лише тоді, коли світ остаточно з’їжджає з глузду? Театр на Подолі запрошує глядача у химерну подорож українським степом — туди, де розпечене повітря зберігає старі історії, а сухі трави шепочуть імена, яких вже давно ніхто не називає вголос.
«Молочайник» — це вистава, що розкриває інший бік української жіночої сили, не декоративний, а справжній, первісний, той, що живе в землі, крові, спогадах і тінях. У надзвичайні часи жінка стає не лише берегинею, а й воїном, не лише матір’ю, а й повелителькою сил, які ще вчора здавались міфами.
Ця історія — не про фантастику. Це реальність, в якій усе має символ, кожне слово важить, а кожен рух стає частиною ритуалу. У центрі — українські степи, жорстокі й прекрасні водночас. Їх не прикрашають, їх не оспівують — вони просто є. І в цій суворості народжується дивне і непередбачуване: Молочайник — істота, що постає на заклик жінки, яка не хоче здаватися. Не може. Не має права.
Головна героїня — не героїчна за канонами. Вона звичайна. Але саме звичайність стає її силою. Її воля — тиха, вперта, з корінням у глибині роду. І коли вона вимовляє своє бажання, всесвіт змінюється. Бо якщо жінка по-справжньому чогось хоче — вона здатна зрушити небо і землю. Вистава саме про це: про жіночу незламність, про ту енергію, яку не приборкає жодна війна, жодна біда, жоден страх.
«Молочайник» — це не просто феміністична притча. Це сценічний обряд, наповнений силою природи, міфологічною глибиною й емоційною точністю. Тут немає пафосу, але є вогонь. Постановка спирається на український культурний код — трави, звуки, голоси, прадавні образи, які оживають у просторі сцени, мов тіні предків.
У виставі переплітаються поезія і дія, тиша і вибух, ніжність і лють. Режисура працює на межі відчуття, даючи глядачеві можливість не просто дивитися, а бути — серед трав, серед голосів, серед вибору.
«Молочайник» — це гімн жінці, яка не чекає порятунку, бо сама стає силою. Це історія про землю, що пам’ятає. І про тих, хто пам’ятає її голос.
