спектакль Син Київ 2025-12-25 18:00 Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Режисер - Євгеній Резніченко
- Перекладач - Іван Рябчий
- Сценографка та авторка костюмів - Олена Штепура
- Композиторка - Анастасія Хижняк
- Кураторка вистави - Тамара Трунова
- Помічниця режисера - Катерина Парфир'єва
«Син»
Коли мовчання між близькими гучніше за будь-які слова
Чому стається так, що ті, кого ми любимо найдужче, іноді стають нам абсолютно незрозумілими? Чому прості розмови перетворюються на важкі мовчанки, а погляди — на стіну, яку не пробити? І як допомогти тому, хто потребує тебе найбільше, якщо сам загруз у власних сумнівах, страхах і болю?
Ці болючі й глибокі питання постають у виставі «Син», що з’явилась на сцені Київського театру на Лівому березі Дніпра. Це історія, яка влучає в серце. Історія про розгубленість, вину й надію. Про батьків і дітей, між якими — ціла безодня нерозуміння, навіть якщо вони стоять поруч.
П'єр — чоловік, який хоче жити спокійно. Але минуле не відпускає
Головний герой — П’єр. Він — успішний адвокат, що прагне почати життя з чистого аркуша. Нові плани, нова сім’я, начебто спокійне майбутнє. Але є щось, що не дозволяє йому залишити минуле позаду. Його син від першого шлюбу — підліток, який загубився у власному світі. Хлопець переживає глибоку внутрішню кризу, і П’єр розривається між бажанням бути хорошим батьком і спробами не втратити себе.
Це не просто сюжет. Це дзеркало, в якому багато хто з нас побачить свої історії: недомовленості з рідними, втома від власної слабкості, прагнення зрозуміти, де ти схибив — і чи ще не пізно щось змінити.
Флоріан Зеллер — автор, який не боїться говорити про складне
«Син» — це частина знаменитої драматичної трилогії французького драматурга Флоріана Зеллера, до якої також входять «Батько» та «Мати». Його п’єси — тонкі, чесні, без прикрас. Він говорить про ментальне здоров’я, про відповідальність, про розгубленість у сімейних стосунках так, як мало хто наважується — щиро, без сентиментальності, але дуже по-людськи.
Уперше в Україні глядачі мають можливість побачити сценічну інтерпретацію «Сина». Спеціально для Театру драми і комедії на Лівому березі п’єсу переклав український поет і перекладач Іван Рябчій. Завдяки його чутливій та глибокій мові ця історія звучить близько, правдиво, до болю впізнавано.
Театр, що не дає готових відповідей, а ставить важливі запитання
Ця вистава — не про зовнішні події, а про внутрішній злам. Вона про той стан, коли хочеться кричати, але голос застрягає всередині. Про те, як важливо бути поруч — не просто фізично, а насправді — всім серцем. Про здатність слухати. І про те, як часто батьківська любов губиться у страхах, очікуваннях і втраті контакту з реальністю.
У постановці немає штучного пафосу чи надмірної емоційності. Тут усе — як у житті: боляче, тихо, чесно. І ця простота — найсильніша зброя вистави. Вона проникає під шкіру, змушуючи переосмислювати стосунки з рідними, повертатися подумки до забутих розмов, яких не сталося.
Для тих, хто вміє відчувати. І не боїться бути вразливим
«Син» — не розвага. Це глибокий театральний досвід. Для тих, хто переживає. Хто шукає. Хто хоче зрозуміти, як важко і водночас як важливо любити по-справжньому — без умов, без виправдань, без меж.
Київський театр на Лівому березі знову доводить, що здатен говорити з глядачем мовою сучасного драматургічного мистецтва — відкрито, щиро, болісно і дуже точно.
Ця вистава — запрошення до розмови. Зі своїми близькими. І з собою.
