спектакль Норма Київ Національна опера України ім. Тараса Шевченка
- Диригент-постановник:Дядюра Микола
- Режисер-постановник:Солов'яненко Анатолій
- Хормейстер-постановник:Венедиктов Лев
- Художник-постановник:Злобін Андрій
- Художник костюмів:Іпатьєва Ганна
- Балетмейстер-постановник:Рехвіашвілі Аніко
- Диригент:Кульбаба Алла
- Хормейстери:Пліш Богдан,Крутько Денис,Савенко Вікторія
- Концертмейстери:РоменськаНаталія,Шляпошник Майя,Фесенко Костянтин
- Режисери, які ведуть виставу:Ковнір Вікторія,Ярова Ірина
- Суфлери:Будзяк Роман,Гонцовська Наталія
Вінченцо Белліні — ім’я, що назавжди вписане в історію оперного мистецтва як символ краси, глибини та музичного благородства. Його творчість — не просто частина італійської оперної традиції, а ціла епоха, пронизана ніжністю, емоційністю й особливою поетикою. Композитор став одним із найяскравіших представників бельканто — стилю, що підкреслює мелодійність, гнучкість та вокальну виразність, і цим зумів створити шедеври, які хвилюють серця слухачів уже понад два століття.
Народився Вінченцо Белліні 3 листопада 1801 року у місті Катанія, на острові Сицилія. Його дитинство минало у родині, де музика була не просто професією, а родовою традицією: дід був органістом і композитором, а батько — диригентом і вчителем музики. Вже у ранньому віці Белліні виявив дивовижний слух і здатність імпровізувати. У п’ять років він уже грав на фортепіано, а в шість — писав перші музичні твори.
Мріючи про серйозну освіту, юний композитор переїхав до Неаполя, де вступив до консерваторії Сан-Себастьяно — одного з найавторитетніших музичних закладів того часу. Тут він познайомився з сучасними тенденціями в музиці, зокрема з реформами Джоаккіно Россіні, що відкрили новий етап в оперному жанрі, зробивши його більш драматично наповненим і концептуально глибоким.
Уже студентські роки Белліні ознаменувалися значними успіхами: він пише камерні й оркестрові твори, які свідчать про його зрілість як композитора. Його дипломна робота — опера «Адельсон і Сальвіні» — стала першим справжнім театральним тріумфом і відкрила двері до професійної сцени. Дебют у неаполітанському театрі Сан-Карло з оперою «Б’янка і Фернандо» закріпив за ним репутацію обдарованого митця.
Період 1827–1835 років став вершиною творчості Белліні. Оперні шедеври «Пірат», «Чужоземка», «Капулетті та Монтеккі», «Сомнамбула», «Норма», «Беатріче ді Тенда» та «Пуритани» вивели його на найвищий щабель серед композиторів свого часу. Його музику любили і слухали по всій Європі, її цінували як в Італії, так і за її межами — від Лондона до Санкт-Петербурга.
Найвідомішою й найбільш емоційно наповненою серед його творів є опера «Норма», яка була поставлена в театрі «Ла Скала» в грудні 1831 року. Попри те, що прем’єра спочатку викликала суперечки і навіть негативну реакцію, з часом «Норма» завоювала любов публіки. Її глибокий драматизм, психологічна насиченість та дивовижна музична архітектура зробили її однією з вершин італійської оперної культури.
Арія «Casta diva», молитва верховної жриці Норми до богині місяця, стала перлиною бельканто і символом витонченої вокальної естетики. У цій арії Белліні створив не просто музику — він передав глибокий душевний стан героїні, поєднавши інтимну сповідь із величною урочистістю. Згодом цю арію співали найвідоміші сопрано світу — Марія Каллас, Джоан Сазерленд, Монтсеррат Кабальє, кожна з них відкривала нові грані цього образу.
Тематика «Норми» — глибоко людська й актуальна у всі часи. Це історія внутрішнього конфлікту між обов’язком і почуттям, між особистим болем і жертовністю. В основі сюжету — кельтська жриця, яка, всупереч усім правилам, кохає ворога свого народу. Вона зрадила своїм обітницям, народила від нього дітей, а потім, зраджена й покинута, обирає смерть — і саме цією жертвою повертає собі гідність і любов. Такий сюжет дає опері трагедійне наповнення в дусі античної драми, що робить її універсальною.
Твори Белліні з’явилися в Україні ще в середині XIX століття. У 1840-х роках його опери звучали на сцені під час італійських гастролей. А вже в XX столітті вони стали частиною репертуару Національної опери України. Постановка «Норми» в Києві, здійснена творчою командою на чолі з диригентом Миколою Дядюрою та режисером Анатолієм Солов’яненком, стала визначною подією українського музичного життя. Вистава зберегла класичні традиції, водночас наповнивши їх новим змістом і сучасним сценічним прочитанням.
Белліні пішов із життя дуже рано — у 1835 році, на 34-му році життя, у Франції. Його смерть була несподіваною й трагічною. Втім, за такий короткий час він встиг зробити те, що не вдається багатьом — залишити по собі мистецтво, яке живе століттями. Його опери — це глибокий внутрішній світ, у якому розкривається краса людських почуттів, складність морального вибору, трагізм любові і велич самопожертви.
У пам’ять про великого композитора в його рідному місті Катанія відкрито театр, що носить його ім’я, а у фойє «Ла Скала» встановлено мармурову статую Белліні. Проте найбільшим пам’ятником стали його опери — твори, які залишаються живими, актуальними, необхідними і натхненними навіть через двісті років після їх створення.
