спектакль Малевич. Супрематичний рух, Жізель Київ 2026-05-27 17:00 Національна опера України ім. Тараса Шевченка
Малевич. Супрематичний рух, Жізель — Київ, Національна опера України
27 травня на сцені Національної опери України відбудеться святковий балетний вечір за участі випускників Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної. Коледж, яким керує прима-балерина Катерина Кухар, представить одразу кілька сценічних робіт: прем’єру сучасного балету «Малевич. Супрематичний рух», ІІ дію класичного балету «Жізель», а на завершення — короткий Гала-концерт із яскравими балетними па де де.
Цей вечір поєднає різні пласти балетної мови. З одного боку — сучасна постановка, створена спеціально для студентів КДФК, де рух працює з формою, кольором і простором. З іншого — одна з найвідоміших романтичних історій світового балету, у якій юні артисти мають показати не лише технічну підготовку, а й уміння проживати драматичний матеріал на сцені.
Про балет «Малевич. Супрематичний рух»
Сучасний балет «Малевич. Супрематичний рух» поставив балетмейстер Ярослав Кайнар. Вистава створена спеціально для студентів Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної, тому її сценічна мова вибудувана з урахуванням молодої енергії, пластичної точності та можливостей майбутніх артистів балету.
У центрі постановки — ідея народження порядку з хаосу. Рух тут стає не декоративним елементом, а способом створення світу: темрява поступово розкривається, з’являється простір, у ньому виникають структури, колір, взаємодія, напруга. Вистава пропонує подивитися на постать Малевича не тільки як на художника, а як на творця, який формує власну реальність через лінію, форму, площину й колір.
Дія розгортається в умовному метасвіті. Спочатку це безмежний простір темряви, майже позбавлений сенсу та напрямку. Потім у ньому починають проступати перші ознаки впорядкування. З’являються символи, народжується ритм, а сценічний рух поступово перетворює хаос на систему.
Ключові супрематичні образи — чорний квадрат, коло і хрест — у виставі не залишаються статичними знаками. Вони стають принципами, за якими організовується сценічний світ: домінування, поглинання, розділення. Кольори теж отримують власну динаміку. Вони вступають у діалог, стикаються, сперечаються між собою, змінюють простір і створюють на сцені рухому абстрактну композицію.
Малевич у цій постановці постає фігурою, яка ніби диригує рухом. Він упорядковує темряву, збирає розрізнені імпульси в нову систему, формує її закони. Але в центрі цієї системи залишається людина. Вона може бути крихкою, вразливою, залежною від зовнішніх форм, однак зберігає внутрішню свободу. Саме ця свобода не дозволяє їй остаточно підкоритися жодній геометрії, жодній конструкції, жодному нав’язаному порядку.
Композитор: Іван Гаркуши
Костюми та сценографія: Богдан Поліщук
Про виставу «Жізель»
«Жізель» — один із найвідоміших французьких балетів, драматична історія про кохання, втрату, зраду й милосердя. Музику до нього написав класик Адольф Адан, і саме завдяки поєднанню романтичної партитури, тонкої хореографії та містичного сюжету цей балет уже багато років залишається важливою частиною світового репертуару.
В основі сюжету — історія дівчини Жізель, яка не витримала правди про зраду коханого. Після смерті вона стає вілісою. Віліси — це духи дівчат, які пішли з життя до весілля. У балетній традиції вони постають мстивими й холодними створіннями: ночами виходять зі своїх могил і танцюють до світанку. Чоловікові, який трапиться їм на шляху, не врятуватися легко. Віліси кружляють його в танці, мстяться за втрачене жіноче щастя і не зупиняються, доки він не впаде знесилений.
Саме про цей нічний, тривожний і водночас надзвичайно красивий світ розповідає ІІ акт балету «Жізель», який виконають учні та студенти Київського державного фахового хореографічного коледжу імені Тетяни Таякіної. Тут особливо важлива не тільки чистота класичної техніки, а й відчуття ансамблю: кордебалет має дихати разом, рухатися точно, створювати єдину атмосферу й не втрачати внутрішнього напруження.
Попри жорстокі закони світу віліс, любов Жізель виявляється сильнішою за смерть і помсту. Її партію виконає Ольга Гріцишина. Саме Жізель має врятувати Альберта, якого танцює Валерій Хованов, від вироку віліс і від тієї страшної сили, що змушує чоловіків танцювати до загибелі.
Ганс: Кіпріан Фоменко
Мірта: Домініка Федорова
Двійка віліс: Євгенія Мубінова / Анна Гайдай
Хто відповідає за класичну частину вечора
За ІІ дію балету «Жізель» у програмі святкового вечора відповідає Ольга Морозенко — художня керівниця коледжу, екссолістка Національної опери України. Її досвід особливо важливий у роботі з таким матеріалом, адже «Жізель» потребує від молодих артистів не тільки дисципліни й техніки, а й розуміння сценічної логіки.
У цьому балеті кордебалет не може бути просто фоном. Він має працювати як злагоджена система, де кожен учасник знає свою роль, відчуває загальний ритм і розуміє, яку історію розповідає глядачеві кожним виходом, поворотом, паузою і жестом. Саме така точність допомагає зробити ІІ акт «Жізелі» не набором красивих сцен, а цілісною драматичною картиною.
Для випускників коледжу цей вечір стане важливим сценічним кроком. Вони вийдуть на одну з головних балетних сцен країни з програмою, де поруч існують сучасна пластична мова, класична школа й концертні номери. А для глядачів це можливість побачити молодих артистів у момент, коли навчальна робота вже переходить у справжній сценічний досвід.
