спектакль Кармен Київ 2025-12-18 17:00 Національна опера України ім. Тараса Шевченка
- Диригент-постановник:Кожухар Володимир
- Художник-постановник:Злобін Андрій
- Художник костюмів:Іпатьєва Ганна
- Хормейстер-постановник:Венедіктов Лев
- Балетмейстер-постановник:Яременко Віктор
- Диригент:Кульбаба Алла
- Асистент режиссера:Река Валентина
- Балетмейстер-репетитор:Бродська Ірина
- Хормейстери:Семенчук Анатолій,Тарасенко Олександр,Савенко Вікторія
- Концертмейстери:Роменська Наталія,Фесенко Костянтин,Шляпочник Майя
- Режисери, які ведуть виставу:Монєтова-Федорова Ольга,Ярова Ірина
- Суфлери:Будзяк Роман,Гонцовська Наталія
«Кармен» Жоржа Бізе — музична драма про свободу, пристрасть і трагедію
Ім’я Жоржа Бізе сьогодні звучить у ряду з найвеличнішими постатями європейської музики. Але шлях до визнання композитора, як і історія його головного шедевра — опери «Кармен», був непростим і навіть трагічним.
Бізе народився в Парижі у 1838 році в родині музикантів. Уже в чотири роки він вільно читав ноти, а в дев’ять — вступив до Паризької консерваторії. Обдарування юного митця викликало захоплення: надзвичайний слух, виняткова пам’ять, майстерність імпровізації, багатогранний талант як виконавця й композитора. Його успіхи були блискучими, а Римська премія дозволила Бізе кілька років навчатися в Італії й зосередитися на композиторській роботі.
Проте, попри всі обіцянки юності, шлях до істинного самовираження виявився довгим. Його перші опери сприймалися прохолодно — «Шукачі перлин», «Пертська красуня», «Джаміле» — усе це були спроби, іноді надто обережні, іноді — занадто схожі на інших. Критики дорікали Бізе за наслідування Гуно чи Вагнера, а він у відповідь — писав, спалював рукописи, починав знову.
Рішучий поворот настав у 1873 році, коли композитор погодився написати музику до нової опери — «Кармен», за новелою Проспера Меріме. Йому вдалося створити не просто драму, а новий тип оперного мислення. Лібрето, розроблене А.Мельяком і Л.Галеві, надало персонажам глибини, а сюжет — виразної психологічної напруги.
Інша опера, інше звучання
«Кармен» — це було щось нове. Замість королів, придворних інтриг і величних арій — звичайні люди, буденні конфлікти, справжні пристрасті. Це опера не про героїв, а про тих, хто живе поруч: про Кармен — горду, незалежну, чуттєву; про Хозе — людину, яка руйнується під тягарем некерованого кохання; про ніжну, світлу Мікаелу, яка любить мовчки; про Ескамільо — самовпевненого тореадора, втілення сили й мужності.
Бізе перетворив Кармен із хитрої авантюристки, якою вона постає у Меріме, на уособлення свободи й жіночої гідності. Вона не просить про кохання, вона обирає. І в цьому — її велич.
Музика «Кармен» приголомшила сучасників. Вона була ритмічна, енергійна, мелодійна, емоційно розкрита до межі. Тут і танці циганок, і марші солдатів, і пісні контрабандистів, і хор натовпу, що живе своїм життям. Всі ці масові сцени створюють глибоке тло для основної драми й надають їй яскравого життєвого контексту.
Однак прем’єра 3 березня 1875 року в паризькій «Опері комік» викликала змішані реакції. Публіка була шокована відвертістю тем, різкістю характерів і... правдою. Те, що згодом визнають за геніальність, тоді сприймали як зухвальство. Бізе, переконаний у значущості свого твору, глибоко переживав це нерозуміння.
Життя після смерті
Композитор не дожив до справжнього успіху своєї «Кармен». Він помер 3 червня 1875 року, всього через три місяці після прем’єри. Йому було лише 37. Але вже незабаром після його смерті опера почала завойовувати сцени світу. Поступово її прозріла критика, вулиці підспівували аріям, а мелодії ставали частиною культурного коду.
Сьогодні «Кармен» — одна з найпопулярніших опер у світі. Вона не старіє, бо в її основі — вічне: пристрасть, свобода, вибір, біль і незламність. Кожне нове виконання — це нове прочитання, бо музика Бізе залишається відкритою, багатоголосою, живою.
Національна опера України — одна з тих сцен, де «Кармен» звучить із непідробною силою й драматизмом. Тут оживає не просто класика, а глибока людська історія, яка розповідається мовою, що зрозуміла всім — мовою музики й серця.
