спектакль Прекрасний звір у серці Київ 2025-12-10 18:00 Театр «Сузір’я»
Прекрасний звір у серці.
«Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох», — ці слова Ліни Костенко ніби написані про Миколу Вінграновського. Його поезія — не просто вірші, а цілісна картина життя, де кожна мить набуває особливого сенсу, а слово перетворюється на зброю, молитву і сповідь водночас.
Сюжет вистави простий і водночас універсальний: шлях людини від народження до смерті, але побачений крізь призму поетичного мислення. У центрі — не події, а відчуття, не факти, а переживання. Радість існування, усвідомлення відповідальності за власне буття, невгасиме відчуття безсмертя — саме ці складові творять справжню цінність життя, про яку говорить Вінграновський. Його поетична мова перетворює навіть буденні речі на символи, що промовляють до кожного глядача особисто.
Поет «відмічений суворим правом жити». Його слово — це біль і любов, кров і пристрасть. Він зізнається у найглибшому почутті: «Я вас люблю, як проклятий. До смерті». Ця фраза звучить не лише як освідчення, а як маніфест існування митця, що живе на межі, з «прекрасним звіром у серці», який ніколи не дозволяє йому зрадити істині й поезії. Саме цей «звір» проголошує нетлінність мистецтва, що переживе і час, і простір, і саму смерть.
Вистава «Прекрасний звір у серці» — це не лише театральна постановка, а своєрідний поетичний обряд, де глядач занурюється у світ слова Вінграновського, переживає його кохання, боротьбу, надії й розчарування. Це спроба доторкнутися до суті життя через поезію, яка стає живою дією на сцені.
Творча команда постановки надала поезії особливого сценічного звучання.
Режисер-постановник та сценограф — Народний артист України Олексій Кужельний, який створив цілісний простір, де слово, пластика і музика переплітаються в єдиний ритм.
Пластичне вирішення належить Олексію Скляренку: його хореографія допомагає відчути внутрішній пульс поетичних рядків.
Музику написала Тетяна Шамшетдінова — вона стала не фоном, а рівноправним учасником дії, емоційним провідником у світ поезії.
Художник з костюмів Софія Триколенко створила образи, що поєднують сучасність і символізм, підкреслюючи позачасовість тем, які порушує Вінграновський.
Ця вистава — своєрідний діалог із глядачем про те, що значить жити і любити, як зберігати людяність у світі, сповненому болю, і як поезія може стати внутрішньою опорою.
