спектакль Куди я з вами не піду Київ 2025-12-13 17:00 Театр «Сузір’я»
- Режисер- постановник - Григор Мане (Франція)
- Сценограф та художник з костюмів - Ірина Горшкова
- Хореограф - Антон Вахліовський
- Автор ідеї та переклад українською - Олександр Литовченко
«Куди я з вами не піду» : притча про людську близькість і глухі кути порозуміння
Це вистава — немов крихке відображення в дзеркалі стосунків: між словами, між тілами, між серцями. Простір сцени стає місцем зустрічі двох цілковито різних світів — чоловіка й жінки. Світів, які часом здаються надто далекими, щоби почути одне одного. Але водночас — настільки близькими, що кожне слово болить, кожен погляд — наче рух по краю.
Мовчання, яке промовляє більше за слова
У виставі «Куди я з вами не піду» важливим стає не тільки те, що герої говорять. А й те, що вони не встигають вимовити. Це історія про спроби зрозуміти, прийняти, наблизитися. Вона — про глухоту не фізичну, а емоційну. Про той момент, коли навіть найгучніші зізнання розбиваються об тишу, бо співрозмовник не готовий або не вміє їх почути.
Герої цієї вистави — двоє. Але за ними стоять сотні, тисячі історій — усіх, хто коли-небудь стикався з нерозумінням у близьких стосунках. Вони наче живуть на паралельних орбітах, які раптом зійшлися, змусивши їх побачити одне одного в новому світлі.
Різний ритм — одна потреба бути почутим
Сюжет розгортається навколо того, як двоє людей, зовсім не схожих один на одного, намагаються знайти спільну мову. Він — прямолінійний, простий, іноді різкий. Вона — чуттєва, глибока, схильна до роздумів і мовчання. Між ними — нерозуміння, образи, внутрішні суперечності. Але також — спроба дотягнутися, вловити інтонацію, вийти за межі власного «я».
У цій виставі ритм — окрема мова. Навіть коли герої не мають музичного слуху, навіть коли між ними немає жодної спільної ноти — вони намагаються налаштуватися на одне серцебиття. І це — найбільший виклик. Бо щастя не там, де однаковість, а там, де відмінності не стають стіною.
Театр як дзеркало наших внутрішніх суперечностей
«Куди я з вами не піду» — не просто сценічна розповідь, а тонка психологічна подорож. Це театр, який не дає готових відповідей, але задає точні запитання. Чи справді ми чуємо одне одного? Чи готові йти поруч, навіть якщо дорога здається складною, незрозумілою, чужою?
Постановка говорить про самотність удвох, про пошуки підтримки, про страх бути відкинутим і одночасно — про потребу бути поруч. У цій простій, але емоційно насиченій історії — весь спектр людських почуттів: від роздратування до ніжності, від відчаю до надії.
Для кого ця вистава?
Для всіх, хто хоч раз замислювався: чому близька людина — така далека? Для тих, хто шукає не видовища, а чесного діалогу. І, зрештою, для тих, хто хоче нагадати собі, що справжня близькість — це не досконалість, а готовність слухати й приймати одне одного такими, якими ми є.
«Куди я з вами не піду» — це не про втечу. Це про вибір залишитися. Про бажання рухатись у бік людини, навіть коли її світ здається геть іншим. І, можливо, саме в цій різниці — вся суть любові.
