спектакль Портрет Доріана Грея (Прем'єра) Київ 2025-12-17 18:00 Театр «Сузір’я»
- Режисер — Олекса Гладушевський
- Сценограф — Віталій Кравець
- Художник по світлу — Олександр Полонський
- Звукорежисер — Олекса Нищук
- Помічниця режисера — Нана Чежія
Портрет Доріана Грея (прем’єра)
Мистецтво не вимірюють корисністю. Воно не дає інструкцій і не вирішує побутові задачі — воно творить простір для краси. Той, хто бачить у прекрасному лише ваду, радше видає назовні власні тріщини. Хто здатен побачити красу як цінність саму по собі, той має шанс зрозуміти і світ, і себе.
Роман Оскара Вайльда — класика, яка не старіє. «Портрет Доріана Грея» говорить із нами сьогоднішніми — про спокусу вічної молодості, про залежність від погляду інших, про межею між витонченістю та цинізмом. Кожна сторінка роману — як дзеркало, що відбиває не лише героя, а й наші слабкості: прагнення подобатися, страх змін, готовність торгувати принципами заради легкого успіху.
Прем’єрна постановка режисера Олекси Гладушевського пропонує власний кут зору: що відбувається з людиною, яка робить красу своєю релігією? Де кінчається естетика й починається етика? На сцені важливі не «ефекти», а вибір — погляд, пауза, крок, що може змінити долю. Портрет тут не просто реквізит, а жива метафора: він приймає на себе те, від чого ми відвертаємось, і щоразу нагадує, що жодна маска не вічна.
Це вистава-розмова про ціну душі. Чи має мистецтво окрему мораль, чи воно лише збільшує те, що в нас уже є? Чи маємо право милуватися формою, коли від неї боляче іншим? І чи справді можна сховатися від наслідків, якщо світло софітів таке пильне?
На вас чекає вечір чистих ліній і гострих запитань, де акторська гра працює як лупа: підкреслює деталі, від яких не втекти. Інтонації змінюються від іронії до сповіді, музика й світло ведуть крізь спокусу, заперечення і прозріння. Тут немає готових відповідей — є можливість приміряти історію на себе.
Чому варто побачити:
• сучасне прочитання класики без втрати вайльдівської дотепності й жіночності стилю
• портрет як символ і партнер сцени — не річ, а опонент героя
• точна, «камерна» режисура, що працює з паузами, жестами і зміною масок
• післясмак розмови про відповідальність, свободу і межі краси
«Портрет Доріана Грея» у «Сузір’ї» — не про минуле. Це про наше сьогодення, де лайки підміняють погляди, а вітрина часто важливіша за зміст. Театр пропонує зупинитися і подивитися в те саме дзеркало, перед яким так не хочеться затримуватися. Можливо, саме там і починається правда.
