Період навчання в Київському університеті припав на досить складний час для університетської спільноти. Самійленко, незважаючи на початкові труднощі, зрозумів, що Київ був важливим осередком українського культурного руху. Він був одним із тих, хто разом з іншими українськими студентами активно долучався до створення українських гуртків і організацій.
Київ був містом, де випускалися українські книги, де діяли гуртки, що підтримували українську мову та культуру, і Самійленко, безумовно, був частиною цього руху. Він вступив до українського студентського гуртка "Читанка" або "Хрестоматійне товариство", яке займалося популяризацією української літератури та складанням читанок для народу. У той час існували й інші українські організації, зокрема "Стара громада", що об'єднувала старших діячів українського руху.
Згодом в Україні виникла боротьба між українськими націоналістами та москвофілами, що спричинило певні суперечності серед молоді. Володимир Самійленко активно брав участь у таких дискусіях і підтримував національну ідею. Крім того, він багато подорожував по Україні, знайомився з іншими діячами та митцями, що мали важливий вплив на формування його ідеології та творчості.
Самійленко, на противагу москвофільським настроям, продовжував розвивати українську ідею, що було характерним для його часу. Його діяльність та літературні праці стали важливим вкладом у розвиток національної культури.