Біографія Лесі Українки
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), одна з найбільших постатей в історії української літератури, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському. Вона стала символом літературної та культурної незалежності України. Мати, Олена Пчілка, сама була письменницею, а батько, Петро Косач, юристом. Вони приділяли багато уваги освіті дітей, що допомогло Лесі вже в ранньому віці розвинути свій неабиякий інтелектуальний потенціал.
Леся Українка відзначалася не лише письменницьким талантом, але й неабиякою стійкістю. Вже в дитинстві вона почала писати вірші. У дев'ять років вона написала свій перший вірш, а до тринадцяти років вже почала публікувати свої роботи. Вона стала студенткою Київської жіночої гімназії, а потім, завдяки своїм талантам і підтримці матері та дядька, вступила до Києво-Могилянської академії. Однак через початок хвороби, туберкульоз, який переслідував її протягом усього життя, навчання було перерване.
У 1884 році Леся почала писати російською мовою, однак з часом перейшла до української мови, адже вважала її своєю рідною. У своїх творах вона не лише торкалася соціальних і політичних проблем, але й піднімала важливі теми боротьби, жіночої свободи та національної гідності. Її перша збірка поезій «На крилах пісень», що вийшла в 1893 році, була справжнім літературним явищем. Цикли лірики, які вона розробляла, висловлювали її глибоке розуміння патріотизму, боротьби за волю та гідність українського народу.
Читати повністю →