Смішні анекдоти для дітей

Моя старша дитина прийшла 1 вересня додому зі школи.
Я питаю:
— Синочку, що нового в школі?
Відповідь була вражаючою:
— Булочки в їдальні подорожчали!

Мама лгала маленькому Андрюші, що дітей знаходять у капусті, і він якось зі страхом почав дивитися на тушковану капусту з м'ясом.

На уроці природознавства вчителька запитує:
— Хто знає, чому лелеки на зиму летять в Африку?
Встає Вовочка:
— Зрозуміло, негри теж хочуть мати дітей!

Вчителька:
— Ось мурах трудиться цілий день. Діти, а що відбувається потім?
Вовочка:
— А потім, Мариванно, якась зараза візьме і роздавить.

До вагітності я спала на животі! Під час вагітності — на боці! Після народження дитини можу спати навіть стоячи!

Блондинку на екзамені з водіння запитують:
— Що треба робити, побачивши знак "Обережно, діти"?
— Пошвидше проїхати це місце, поки діти машину не розкурочили!

— Бублик, бублик! — кричали діти, не підозрюючи, що Колобок смертельно поранений.

Батьки, скажіть, вас не насторожує, коли ви читаєте дітям казки, що в "Колобку" половина лісу з хлібом розмовляла?

Діти, не вірте батькам, коли вони кажуть: "Ось буде тобі 18, станеш, ким захочеш". Мені вже добре за 20, а я досі не Бетмен.

Сиджу на дитячому дні народження і спостерігаю за роботою підвипившого аніматора. Ось один з його шедеврів:
— Діти, давайте покличемо нашого іменинника! Саааша, Саааша, Саааша! О, ось і він. Саша, тебе як звати?...

Не можна ставити дітей в кут. Особливо, якщо там стик шпалер.

В цьому році моя донька Катя пішла в 1—й клас. Перше батьківське збори, вчителька попросила батьків зайняти місця своїх дітей, підходжу до парти доньки, а на моєму місці вже сидить незнайомий чоловік, місце поряд вільне. Я сіла з ним поруч. Ну, думаю, напевно це тато Катиного сусіда по парті, познайомитися треба, все—таки діти разом вчаться. Стала йому представлятися: "Я Катина мама!" Його відповідь мене ввела в шоковий стан: "А я Катин тато!" Тільки потім я зрозуміла, що в класі чотири Кати.

Посилаю сина забрати з машини пакет із продуктами. Даю ключі і кажу:
— Ти пам’ятаєш, як відкривається багажник?
— Взагалі-то, це я навчив тебе його відкривати!

Вірменський дитячий садок:
— Діти, ложку за маму!
— Нееет!
— Діти, ложку за тата!
— Нееет!
— Ложку за красивих дівчат!
— Вааай! чам, чам, чам.

Беседуют две одесситки:
— Ходити він почав рано. В чотири він читав. В п'ять декламував Пушкіна, Пастернака, Бродського. А в шість вже вовсю грав на скрипочці.
— Треба ж, який у вас здатний дитина!
— При чому тут дитина? Це я про сусіда Якова Соломоновича розповідаю, як він нам у вихідні вранці спати не давав!

Тринадцятирічна донечка сьогодні дає татові грушу: — Тато, поїж!
Він бере у неї грушу, починає їсти. Вона, дивлячись на нього з образою, знову наполегливо: — Тато, поїж! Він в
недоумках, починає їсти активніше. Донька вже майже зі сльозами: — Тато! Поїж! Він їй: — Доню, так у чому справа, я
ем! ? — Тато, принеси ніж і поїж мені на шматочки!

Одна молода сім'я (тато, мама, донечка 6 років) вирушила за подарунком до магазину для своєї подруги тітки Валі. Тітка Валя була на 9 місяці і вже лежала в роддомі. Донечка активно брала участь у виборі подарунка, і її, звісно, зацікавили подробиці. На зворотному шляху додому відбувається наступний діалог.
Донечка: — А у тітки Валі буде дитина?
Мама: — Так.
Донечка: — А де він зараз у неї?
Мама: — Ну… В животику.
Далі слідує довга пауза. І вже біля самого дому донечка каже:
— Мамо, от ти говорила, що якщо смоктати брудні пальці, то в животі заведуться глисти! А що ж треба смоктати, щоб завести дітей?!

— Олежка, що ти будеш робити, якщо на тебе нападу хулігани?
— А я їх не боюся! Я знаю дзюдо, карате, айкідо та інші страшні слова.

Учителька задає всім дітям принести на урок співаючу пташку. На наступний день діти принесли солов'їв, канарейок, а Вовочка змію.
— Вовочка, змія взагалі-то не співає, навіщо ти її приніс?
— Співає, співає — шмяк шмяк змію головою об парту.
— Снігопад, снігопад.

Син Михайло (3 роки):
— Тату, не вбивай комара. Раптом це князь Гвідон летить!

— Леша, у тебе чудовий твір! — говорить вчитель — Але чому ти його не закінчив?
— Тому що тата терміново викликали на роботу.

Приїхали американці подивитися і більше дізнатися про наші школи. Ходять, дивляться... Один з них запитав:
— Ви використовуєте комп'ютери в школах?
Наші відповідають:
— Так, з першого класу.
Заходять у клас, бачать: стоять на підвіконні 4 компи. Вчителька каже:
— Сидоров, візьми 1 комп'ютер і постав його на стіл. Діти, скільки комп'ютерів залишилося на підвіконні?

Дитсад, діти знімаються в рекламі:
— Я абрикос, на півдні ріс...
— Я слива пурпурна стигла садова...
— А я МАРАКУЙЯ... Навіть не знаю, що і сказати...

Парадокс: у школі вчителі вимагають знань від учнів з усіх предметів, а самі знають лише один.

Після перегляду патріотичного фільму вчитель запитує дітей, кому хто сподобався. Одному подвиг солдата, іншому — як санітарка пораненого врятувала. А Вовочка каже:
— А мені найбільше сподобався наркоман.
— Який такий наркоман. Там не було наркоманів.
— Був, він весь час затягувався і говорив: "Гарний у вас план, товариш Жуков!".

Продавець шаурми, змінюючи підгузки своєму дитині, за звичкою додав салат і майонез.

Чим відрізняється Цар від Президента? Цар знає, що якщо він розграбує країну, то нічого не залишиться його дітям. Президент знає, що якщо він не розграбує країну, то нічого не залишиться його дітям.

Пятачок приходить в ларок і каже:
— Скажіть, чим у вас подушки набиті?
— Пухом.
— Ah, бідний Вінні...

Вчитель співу, увійшовши в клас:
— А де мій стілець?
Клас мовчить.
— Тоді всім встати. Будемо весь урок вивчати державний гімн.

— Ти що, не хочеш їсти? — запитує мама малюка. — Ти ж казав, що голодний, як вовк.
— А ти бачила, щоб вовки їли моркву?

В дитячому садку:
— А мама мені сукню купила! Вгадай, яке, на букву Ф!
— Фіолетове?
— Ні!
— Фіалкове?
— Ні!
— Ну тоді яке?
— Фклеточку!

Учні пишуть диктант. Вчителька диктує:
— «Я люблю спостерігати за польотом пташок…»
Олег запитує:
— А якщо я не люблю спостерігати за польотом пташок, мені теж писати?

На вулиці до чоловіка підходить мила жінка:
— Мені здається, ви — батько однієї з моїх дітей…
Чоловік з жахом:
— Я?!
— Заспокойтеся, — відповідає жінка, — я вчителька.

Карлсон і Чебурашка залізли на дім.
Карлсон:
— Ну що, в політ.
— Ой, стій, хай трохи вуха відпочинуть.

Коли в дитинстві на нас сварилися батьки, ми вважали це хамством, зараз ми самі сваримося на своїх дітей і вважаємо це вихованням.

Перше вересня. Діти прийшли до школи. Вчителька їх питає:
— Ребята, як ви провели літні канікули? Хто куди їздив? Давай почнемо з тебе, Петя.
— Ну, я класно провів літо, їздив з батьками на південь:
— Море, фрукти, морські тварини.
— А ти, Сережа?
— А що я? Я на дачі: болото, огірки і комарі.

Вчителька:
— Мені не подобається, як ти пишеш букву "с". Вона у тебе на "е" схожа!
Учень:
— А мені не подобається, як ви пишете 5! Вона у вас на 3 схожа...

21:00 — Саме в цей час діти зізнаються батькам, що завтра до школи потрібно принести виріб, доповідь з кольоровими фотографіями та пироги на чаювання.

Це поки немає дітей — ти жайворонок чи сова. А потім — все, ти зомбі.

Вчителька географії протягом року, на кожному уроці, просила показати Італію, поки діти не скинулися на нові чоботи.

Урок англійської. Вчителька запитує учнів:
— Іванов, ду ю спік англіш?
— Чого?
— Садись, „3".
— Петров, ду ю спік англіш?
— Чого?
— Садись, „3".
— Сидоров, ду ю спік англіш?
— Так, звісно, а що?
— Чого?!!

Розмова з трирічною донькою:
— Як півник каже?
— Ку—ка—ре—ку!
— Як корівка каже?
— Му—у!
— Як жабка каже?
— Ква—ква!
— Як кізочка каже?
— Ме—е—е—е!
— Як свинка каже?
— На добраніч, дівчатка і хлопчики.

Вовочка запитує батька:
— Тато, а як з'являються діти?
— В школі про тичинки і пестики вже проходили?
— Так.
— Ну, тут те ж саме, тільки треба ще поуговорювати...

Урок атеїзму.
— Діти, — каже вчителька, — ми зараз побачимо, що Бога немає. Давайте всі разом подивимося на небо і покажемо туди фігу.
Усі подивилися і показали. Один Мойша не став показувати.
— Чому? — спитала вчителька Мойшу.
— Ну, — відповів Мойша, — якщо Бога немає, так немає, а якщо є, то навіщо йти на принцип?

Вчителька молодших класів вчить дітей фантазії та оригінальному мисленню. Вчителька:
— Діти, подумайте, що це могло б бути: сіре біля дороги? Діти:
— Бетонна стіна.
— Правильно. Але ще це може бути і ослик. А що таке велике і коричневе на полі?
— Корова.
— Правильно. Але ще це може бути стіг старого сіна... Вовочка (з задньої парти):
— Або купа лайна!
— Завжди ти, Вовочка, всякі дурниці говориш!
— А можна я теж спитаю? Вчителька (з осторогою):
— Ну, спробуй...
— Що це могло б бути — коли його запихають, воно тверде, сухе і пряме, а коли витягують — м’яке, мокре і обвисле? Вчителька, спалахнувши, швидко перетинає клас і дає Вовочці дзвінку ляпаса. Вовочка (потираючи щоку):
— Правильно. Але ще це може бути жувальна гумка!

В школі задали твір на тему: «Мої батьки». Дев'ятирічний хлопчик написав: «Батьки нам дістаються в такому віці, що від багатьох звичок нам їх вже не відучити».

В школі. Вчителька:
— Сьогодні у нас контрольна.
Блондинка:
— А можна користуватися калькулятором?
— Можна.
Інша блондинка:
— А таблицями Брадиса?
— Можна. Ітак, діти, запишіть тему контрольної: "Скасування кріпосного права".

Діти радісно кричали:
— Бублик, бублик!!!
Вони не знали, що колобок смертельно поранений на виліт.

Діти саперів їдять манну кашу, не зачіпаючи грудочок.

На вулиці донька 5 років побачила рекламу останнього циркового представлення. Читає:
— Слони! Поспішайте побачити шоу ведмедів...
Запитує:
— Мамо, а в цей цирк людей пускають? Чи тільки слонам можна?