День пам'яті та скорботи 2025 - 22 червня у віршах

Це день, який пам'ятає
Вся наша країна.
День, коли, подумати страшно,
Почалася війна!

Ми запалимо сьогодні свічки,
Принесемо квіти,
Але не стане серцю легше —
Пам'ятаємо і сумуємо.

|Пам'ятаємо тих, хто життя віддав.
Тих, хто взяв Берлін.

День пам'яті і скорботи - ти голову схили,
І всіх, давно пішли, тихенько пом'яни.
І нехай не повториться таке ніколи,
А буде життя щасливим і мирним назавжди!

| день червневий запам'ятай назавжди
Ребят, що з випускного зробили крок в нікуди.
І живі всі герої, що в пам'яті навік,
Поки про це пам'ятає наша російська людина!

Двадцять друге червня -
Скорботи і пам'яті день,
Світ був ще напередодні,
А вранці війни лягла тінь!

Скільки б років не минуло,
Нам цього дня не забути,
Ми пам'ятаємо, що це було,
И біль від втрат не избыть!

Пройшло багато років, але ніщо не забуто. |І життя пролітали, як мить.
Не багато хто з фронту повернулися в ті роки,
Не злічити тих, хто в сутичці загинув!

|І на день цей страшний і навіть жахливий
пам'ятаємо про них і сумуємо,
За життя, за весну, за кохання, за перемогу,
За подвиг їх дякуємо.

Так багато життів забрала
З фашистами війна.
Все це пам'ятає і тужить
Велика країна.

|І навіть через сотні років
Не вщухне біль у серцях.|| наше життя
Крізь сльози на очах!

Спокійний день наприкінці червня.
Спала розмірено країна.
Але в тишу радянських буднів
З розмахом увірвалася війна.

Земля під вибухами стогнала,
І смерть усі бачили в обличчя.
Тої пори полегло немало
И мирних громадян, і бійців.

Хоча жах той ми не застали,
Дай Бог і в майбутньому не знати,
Сьогодні з сумом і смутком
Прийшли ми полеглих поминати!

Останні хвилини тиші
Відраховані. І настала вічність.
Запам'ятаємо цей перший день війни —
День, що вбив у душі безтурботність...
Рідній землі було завдано удару,
А в ту мить вона ще дрімала...| ||Військовий задушливий чад,
Вогонь і смерть війна тут сіяти стала.
Коли «Вставай!» заспівала вся країна...
... то всі вставали...
Рвала на частини Батьківщину війна,
Помрем навряд чи...

Пам'ятний день наприкінці червня
Нашу історію перевернув.
Стали раптом чорними яскраві будні,
Ворог на простори Вітчизни зробив крок. не порахувати,
Але відстояли відважно солдати
Батьківщини нашої єдність і честь.

Але забувати і досі не повинен
Навіть дитина великої країни
День, що був предками з жахом прожитий
Перший дзвінок нещадної війни!

Зі скорботою глянемо в небеса,
Вони за нами спостерігають,
Всі ті, хто багато років тому
Загинув, країну звільняючи.

Солдати і тиловики,
Приклад відваги, героїзму,
Так, були будні нелегкі,
Але відстояли ви Вітчизну!

І ось, через десятки років,
Зберігаємо про вас ми пам'ять свято
І бережемо країну від бід,|| |Від танків, гармат, автоматів!

Багато років тому
Прийшла війна, та година була страшна!
Дякую всім, хто зробив внесок,
Щоб життя і землі врятувати наші!

Ми пам'ятатимемо вас завжди
І захоплюватися будемо вами,
Нехай вперед летять роки,
Ваш подвиг не стерти роками!

22 червня - день початку війни,
І нехай пролітають роки,
День цей пам'ятаємо ми.
Для нас назавжди залишився
Днем пам'яті він і скорботи,
Сьогодні ми імена,
Всіх невернувшихся згадаємо.
Замремо в хвилині мовчання,
Лише серце удар пропустить,
Прошу присягніть, люди,
Що більше війни не допустимо.

То ранок стільки доль змінило,
У людські життя увірвалася війна,
І нікого зовсім не пощадила,
Ні перед ким не зглянулася вона!

І років хоч минуло вже чимало,
Важлива для нас така пам'ятна дата!
Нехай час у нас мирний настав,
Ми почитаємо кожного солдата!


Можливо б, і не було б нас, люди,
Хто знає, що було в наші дні...

Без минулого немає сьогодення
І шанувати і берегти треба пам'ять.
У душі нехай усьому вистачить місця
І буде, що онукам залишити.

День пам'яті, скорботи, поваги...|| |Недарма країни відзначається,
А значить, живе людство
И значить, що життя продовжується.

Не потрібно ні жертв, ні загибелі,
Нехай небо завжди буде чистим.|| |Вшануємо всіх загиблих захисників
І полеглим поклонимося низько!

День пам'яті, скорботи, поваги...
І нехай жах той не повернеться.
Нехай світ запанує на планеті
І людство від війн відвернеться.

Під блакитними небесами
Ми коротаємо день за днем,
Але ви незримо поряд з нами,
Ми пам'ять міцно бережемо.

Всі ті, хто гинув у битвах,
,
Хто переніс війни позбавлення,
Не давши в країну проникнути злу. волю подарували нам!

День пам'яті скорботи
Сьогодні відзначаємо,
Всіх полеглих за перемогу
Країною ми згадуємо.

Нехай війни не буде,
І не гуде снаряд,
Бажаю тільки щастя|| |На багато років поспіль.

Стукає нині пам'ять набатом,
Молотить нещадно у віскі,
І скорбота за загиблими солдатами
Рве душі живих на шматки.

За ними, хто тоді був розстріляний,
Спалений був, замучений у полоні,
Чиї матері за день сивіли,
Клянячи крізь ридання війну, —

По них наші котяться сльози,
Про них крик, як стогін, журавлів,
Звати поіменно берези
Их шепотом тонких гілок...

І днів не забути нам тих страшних.
І онукам все пам'ятати великим!
Хвилиною мовчання всіх загиблих
вшануємо...

Ніщо не забуто, ніхто не забуто,
День пам'яті, скорботи в країні кожен шанує!
Про жертв війни ми молитви читаємо,
Ми їм вдячні, ми їх згадуємо.

У серцях наших біль набатом стукає,
І поранених крик досі в нас звучить.
Ми пам'ятаємо про жертви, їх нам не забути,
Ми пам'ять про них повинні зберегти.

По всіх, що пішли в інший світ,
Смуткуємо щиро сьогодні,
Очами плачемо і душею,
І немає порятунку від скорботи.

Друки не вгамувати років,
І час рани не вилікує,
Але нехай спокійно спиться вам,
А ми вас пам'ятатимемо вічно.

У День пам'яті та скорботи
Хвилиною мовчання давайте вшануємо
Тих, кого з нами немає, та їх згадаємо,
Їм належну увагу приділимо.

Аж у серцях вони залишилися
І залишаться там назавжди,
Вони хоробро за нас билися
Вічна пам'ять їм, честь і хвала!

У день пам'яті та скорботи
Я побажаю тільки світу,
І нехай не повториться більше,
Те, що трапилося в сорок першому.

І нехай не знає світ війни
Нехай цю біль не пізнає,
Нехай будуть у пам'яті — вони,
Те, що у битвах гинули.

22 червня — день початку війни,
У пам'яті цю дату
Навіки зберегли ми. забутий.
Кроваве жнива зібрала
Колись війна з полів,
У день скорботи над нами тане
Клин білих журавлів.
Їх з небесної сині
Пам'ять до рідних кличе,| ||Нехай у наші будинки ніколи
Більше війна не прийде.

У цей день ми всіх загиблих згадаємо,
Ми сумуємо, і пам'ять у нас живе,
І серця любов'ю ми наповнимо,
Пам'ятає і сумує весь наш народ.

Ми бажаємо сонця та спокою ,
Світу, дружби, світла всієї землі,
Чтоб світанок приніс собою
Щастя всім на рожевому крилі.

У цей день літаків гул
Мирних снів розірвав тишу,
Цей день назавжди розділив
Наше життя на мир і війну.

Став для нас він днем ​​пам'яті, скорботи,
Чорний жінкам дав хустку,
У кожному домі батько, син, коханий
Назавжди переступили поріг.

У цей день хвилиною мовчання
Пом'яни тих, хто життя віддали,
буде,
Чтоб війни ми ніколи не знали.

Цей день ми не забудемо,
Адже не владно над ним час,
Світ страждав, війна настала,
Поширився скорбота тягар!

Ми запалимо сьогодні свічки
На знак того, що пам'ятаємо все,
Нехай не стане серцю легше,
Стільки років хоч і минуло. ,
Щоб могли ми мирно жити!

День скорботи настав зараз,
Пора вшанувати всіх недоживших,
Хто захищав країну для нас
Від супостатів наступили.

Тих, хто під шквалистим вогнем
|Перемогу з кожним новим днем
До нас наближаючи, незмінно.

І тих, хто, не шкодуючи сил,
У тилу працював невпинно.
Ніхто ваш подвиг не забув.
Поклон земний за працю вашу славну!

Нашої скорботи немає межі,
Того ранку стало фатальним!
Фашисти взялися за справу,
У них настрій був бойовим!

Не здалися ми, хоч полегли

Щоб насолоджуватися всі змогли
Цим життям настільки прекрасним!

Не забути нам тих подій,
Що в червні почалися.
І як полчища фашистів
Людям змінили життя.

Ми сумуємо та згадуємо,
Голову ми схиляємо.
Перед подвигом народним
Страшні ті роки пам'ятаємо.

Не повинні їх повторити,
Світ і щастя зберегти.
І прекрасне далеко
Нашим дітям подарувати.

Час самий настав
Згадати тих, кого не стало,
Мовчки подякувати
І продовжити далі жити.

Прийшла несподівано і несподівано вона,
А далі було все, як у страшному сні!
Так багато життів забрала ця війна,
Ми вічно пам'ятатимемо про війну!

| свою віддав
За те, щоб співали птахи в небесах!
Дякую всім, хто землю захищав!
Ми шануємо вас зі сльозами на очах!

З Днем пам'яті і скорботи.
У таку ж годину і день,
Земля зайшлася від болю,
Побачивши фашизму тінь.

|І довго йшли за щастя,
За Батьківщину бої.
Нехай не трапляться
Такі більше днів.

Неодмінно в цей день
Треба всіх вшанувати.
Людей найближчих
У пам'яті зберігати. .

Цей день святий,
Близьких ви бережете.
Цей день великий —
Пам'ятайте, скорботі...

Завжди ми в пам'яті зберігаємо.
Ті імена, що дорогі так нам.
І пам'ятаємо ми людей тих і сумуємо.
Що нема з нами тут і там.

Нехай земля вам буде пухом .
І світ інший, лише раєм буде.
І всупереч усім чуткам.
Ніхто і ніколи вас не забуде.

У цей день я пропоную згадати
Всіх, кого сьогодні з нами немає.
Нехай день цей пам'яті та скорботи
Не забудуть у світі ще багато років.

життя,
Там, на небі, знайдуть спокій.
Я бажаю лише добра Вітчизні,
Тільки неба мирного над головою.

Давайте просто постоїмо в тиші,
Піднімемо келихи і мовчки пом'янемо
Всіх тих, хто загинув на Великій Війні,
Людей, що за нас свої життя віддали.

|Сьогодні день пам'яті, скорботи про них,
Адже душі їх з нами залишилися навіки.
Давайте ж ми будемо просто цінувати
Все те, що маємо. І бути людиною.

Подвиг ваш завжди безсмертний,
Нізащо йому року.
Храбрость вашу не забути нам,
У цьому житті ніколи.

|Скорботи день згущує фарби,
Але душі ваші, нас зберігають.
Як у день війни злощасної,
За нас будуть переживати. про вас передамо!

Ми пам'ятаємо все,
Ми пам'ятаємо всіх,
Ми пам'ятаємо кожного з тих,
Хто кров пролив,
Ворога винищив,
Фашиста в дім наш
шануємо,
По них скорботимо.
Ми в храм увійдемо,
Свічку запалимо.
Про них помолимося,
Їм у пояс поклонимося.

Цей день живе в нашій пам'яті
Незважаючи на роки та межі,
Він скрізь відгукується болем,
У селах, аулах, столицях.
День червневий
З жалобною стрічкою
Про війну набатом дзвенить,
Про війну кричать пам'ятники,
Цей день ніким не забутий.
Нехай сьогодні він знову нагадає:
Ми живемо під сонцем одним,
Скажемо «Ні!» ми сьогодні войнам,
Детям нашим світ збережемо.

Життя тисячі людей
Війна рукою змітала,
Безпощадною і кривавою
Світовою помилкою стала.

Горе це страшне
Кожну сім'ю торкнулося,
Ми хочемо, щоб війна
Більше не прокинулася.

Нехай душі предків знають:
Ми за мир молимося Богові,
Нехай людство

22 червня, скорботи і пам'яті день,
Рік 41-й, чорним птахом,
На землю лягла, війни тінь! ||Вони завжди з нами, вони вічно живі,
Уклін до землі, низький, їм!

Ми пам'ятаємо вас, що давно пішли,
Ми пам'ятаємо вас, по вас сумуємо,
Ми пам'ятаємо вас, вже померлих,
І пам'яттю ми дорожимо.

Ми всі вас дуже сильно любимо,| ||І сумуємо в пам'яті вашої день,
Про вас ми згадати не забудемо,
На те й діти ваші ми.

І дивно дуже, якщо чесно,
Писати про скорботу поздоровок ,
Але, думаю, так буде чесно,
Не бачимо ми часів витік.

Ми пам'ятаємо і пишаємося в цей день червня,
Геройськими діями дідів,
У день пам'яті та скорботи щиро горюючи,
Ми свято шануємо героїв знову і знову.

За мир над головою та Батьківщину свою,
Країна моя стояла як броня,
І лише про перемогу лише думали в бою,
З фашистами борючись до кінця.

Нехай небо буде чистим над Батьківщиною завжди,
Спокою міст і сіл,
Нехай не торкнуться пальці прикладу і курка,
Нехай хлібом пахне в домі щодня.

Пам'ять серця найпотужнішим ударом
Розриває заслін тиші.
І душа випромінює радаром
Хвилі скорботи за жертвами війни. |Час лікує. Але серце все пам'ятає!
«Припини, людство, війни!» —
Шепчуть, плачучи, зараз небеса.

Сьогодні сльози на очах ми не приховуємо,
А згадуємо тих, кого вже з нами немає.
День пам'яті та скорботи ми зустрічаємо
І гірких, і сумних цих років.

| цю втрату?
Які можна підібрати слова?
Що призвело до такого результату?
Зрозуміти колись зможемо ми ледве.

Вони ж свого життя не шкодували. свою всю віддали за нас.
І тільки одного завжди хотіли:
Щоб мирний час настав для всіх зараз.

За тих, кому перед нами не стояти,
За тих, хто дорогий був, але нас покинув,
За тих, чию пам'ять не дано забрати,
За тих, хто вічно упокоїться в могилах.

Давайте згадаємо в цей день рідних,
І близьких усіх, що пішли прямо до Бога.

Чорніє небо, до горизонту сходить скорботна зірка,
Раз на рік день пам'яті приходить, що не забути нам ніколи.
Ми всіх загиблих згадуємо, що сплять спокійно вічним сном,
Хоче ми живемо під мирним небом, їх життям усе оплачено.

Квіти несемо ми до обелісків, наповнивши чарки до країв,
І вітерець нам співає, тихо, імена бійців. Спогади колишні в цей час, такі страшні і гіркі.

Їх подвиги не дарма відбувалися, за наші життя віддані,
Не може мир наш без смутку ні дня, ні години - без війни.
Так житимемо всі разом, у світі, і нашу дружбу зміцнювати,
Лише добротою, посмішкою, сміхом ворогів підступних перемагати!

Ми не будемо пісні співати,
І танцювати не будемо,
Нам належить сумувати
Про людей, що пішли.

| за нас, друзі:
Спійте, дорогі!

Відлуння минулої біди,
Тої, що висіла над нами,
Страшної розрухи сліди
Не забувайте з роками. Як шалене зло Ставило мир на коліна.

Як грім з небес, нагрянула війна -
В країну прийшла непрохана біда.
Веселий сміх розтанув без сліду,
Життя стало відразу немила.

|Ми пам'ятаємо і сумуємо про частку тих,| ||Хто життя втратив у боротьбі за волю,
Всіх тих, хто грудьми став нас,
Их смерть — велике наше горе.

Але славний подвиг нами не забутий,
Вогонь Негаснущий на їхню честь завжди горить.

Рік сорок перший, похмурий і скорботний,
Будемо ми пам'ятати як смерті подібний.
світ перевернувся.
Ми шануємо всіх солдатів, хто з війни не повернувся.
У душі подяку ми будемо зберігати.
Дякую, що у світі зараз можемо жити.

У День пам'яті і скорботи згадати
Тих, хто загинув від зла нас захищаючи,
Їх, на жаль, більше не повернути,
Але можна пам'ятати, подвиг прославляючи!

|Нехай буде мирною, праведна земля,
І люди дивляться ніжно один на одного,
Нехай мир і братство будуть біля керма,
І не прийде безжальний хапуга!

Нехай небо буде мирним назавжди,
І діти посміхаються безтурботно,
Піде, забудеться споконвічна ворожнеча,
А щастя буде просто нескінченним!