спектакль Французьке побачення Київ 2025-11-23 17:00 Київський театр опери та балету
Французьке побачення — Київ, Київська опера
Цей вечір — як прогулянка Монмартром у часи belle époque: вузькі сходи, аромат кави, мерехтіння ліхтарів і музика, що народжується між кроками. Ми перенесемося на межу XIX–ХХ століть, коли брати Люм’єр тільки навчили світ рухатися на екрані, перші автомобілі з’являлися на бруківці, а Париж дихав романтикою і сміливими ідеями. Провідниками стануть три парижанки-композиторки — Мел Боні, Лілі Буланже та Клеманс де Ґрандваль, чиї голоси довго залишалися в тіні, але сьогодні звучать упевнено і натхненно.
Виконавці
Тамара Рой — флейта
Михайло Білич — скрипка
Катерина Баженова — фортепіано
Марія Клименко — фортепіано
Програма
Мел Боні — Соната для флейти та фортепіано, op. 64
Лілі Буланже — Nocturne, ILB 28
Лілі Буланже — D’un matin de printemps (Весняного ранку), ILB 5
Клеманс де Ґрандваль — Сюїта для флейти та фортепіано
Мел Боні — Сюїта для флейти, скрипки та фортепіано, op. 59
Невеликий путівник програмою
Мел Боні відкриває вечір Сонатою, де флейта веде світлу, співучу лінію, а фортепіано плете мереживо з підтримок і контрмелодій. Її музика — це інтелігентна елегантність і внутрішня сила, що не потребує гучних жестів.
Лілі Буланже дарує інший вимір. У Nocturne — нічна ніжність та крихітні відблиски міського світла; у «Весняному ранку» — прозоре повітря і торжество життя, яке тільки-но прокидається. Її мелодії дихають природою, але ніколи не забувають про пульс великого міста.
Клеманс де Ґрандваль пропонує Сюїту — дотепну й витончену, з легкими пасторальними інтонаціями та паризькою граційністю. Це музика, що усміхається очима й уміє бути галантною без сентиментальності.
У фіналі знову Мел Боні — камерна Сюїта для флейти, скрипки та фортепіано. Три інструменти розмовляють наче старі друзі, що зустрілися на терасі кафе: кожен має свою історію, та разом вони складають переконливу оповідь про любов до життя.
Чому «Французьке побачення» важливе
Це повернення імен, які довго ігнорували через упередження епохи. Фраза Каміля Сен-Санса «Я б ніколи не подумав, що жінка могла написати таку музику» колись здавалася компліментом; нині вона звучить як історичний маркер, що допомагає краще зрозуміти шлях композиторок і ціну їхніх перемог.
Для української публіки ця програма — справжнє відкриття: багато творів прозвучать у наших залах уперше, і від цього відчуття новизни — особлива електрика в повітрі.
Це зустріч із Парижем поза туристичними маршрутами. Монмартр тут — не листівка, а живий досвід: вузькі провулки, розмови за келихом, сміх і тиша, у якій краще чути музику.
Атмосфера вечора
камерний простір Київської опери підкреслить барви флейти, оксамит скрипки та прозорість фортепіано;
між номерами — короткі оповіді про композиторок і час, у якому вони творили;
після концерту залишиться те, заради чого й приходять на «побачення» з музикою: легкий післясмак щастя і бажання ще трохи поблукати вечірнім містом.
«Французьке побачення» — це запрошення відкласти клопоти, відкрити серце і слухати. Париж близько: він у диханні мелодій, у ледь відчутному ароматі весни, у впевненості, з якою ці жінки повертають собі сцену. Концерт Національного будинку музики.
