спектакль Приємна несподіванка Київ Київський академічний театр Актор
- Рос: Артем Ємцов
- Містер Грін : Народний артист України Олексій Вертинський
«Приємна несподіванка» — тонка комедія про двох зовсім різних людей, які навчилися чути одне одного
Це історія, яка починається з прикрої випадковості, а завершується — теплом, що лишається надовго. Вистава «Приємна несподіванка» в Театрі АКТОР — це не просто легка комедія з єврейським гумором, а щось значно глибше: про людське зіткнення, про біль, який ховається за цинізмом, і про той дивний спосіб, яким життя іноді дарує нам другий шанс.
Все починається з абсурдної ситуації: молодий хлопець, амбітний, повний планів і самовпевненості, випадково збиває на дорозі літнього чоловіка. Суд вирішує, що замість ув’язнення він має пройти своєрідну «перевиховну програму»: відвідувати постраждалого, допомагати йому, бути поряд. Усе це видається для юнака нестерпним покаранням — адже дідусь не просто старий, а ще й нестерпний.
Це не той дідусь, який буде тихо сидіти в кріслі й розповідати спогади. Це — складний, норовливий, саркастичний чоловік із багатьма «тараканами», зі звичками, які дратують, і з минулим, яке не відпускає. У ньому багато болю, який перетворився на озлобленість, але ще більше — тонкої, гіркої мудрості, що пробивається через жарти, репліки навскіс і спроби тримати дистанцію.
Між двома героями прірва — у віці, у світоглядах, у досвіді. Але ця прірва щодня коротшає. Через образи, сміх, мовчанку, суперечки — вони поступово починають бачити в іншому не просто людину, а людину зі своїм болем, самотністю, надією. Те, що починалося як формальність, перетворюється на зв’язок, якого ніхто з них не чекав — і який, можливо, врятує обох.
У виставі багато тонкого гумору — того самого, з ледь відчутною єврейською інтонацією, у якому завжди ховається більше істини, ніж у будь-якому повчанні. Діалоги живі, щирі, багатошарові — в них упізнаються наші дідусі й наші молодші «я», що ще не встигли зрозуміти, як важливо просто побути поруч.
Постановка режисерськи стримана, без зайвої пишності, бо акцент тут — на акторській грі, на поглядах, паузах, інтонаціях. На тому, як із незручної розмови виростає справжня довіра.
«Приємна несподіванка» — це вистава про те, як життя іноді змушує нас сповільнитись, обернутись і поглянути не тільки на себе, а й на того, кого ми звикли не помічати. І виявляється, що чужа людина може виявитися найближчою.
