спектакль 7 розгніваних джентльменів Київ Київський академічний театр Актор
- Зенон: Петро Зузяк
- Олесь: Артем Сухина
- Орест: Владислав Дмитрук
- Устим: Ігор Крикунов, Ігор Качур
- Северин: Ігор Качур, Святослав Майстрюк
- Ярослав: Микита Слободенюк
- Станіслав: Головко Олег, Заслужений артист України Олександр Мельник
«7 розгніваних джентльменів» — вибухова чоловіча комедія з віскі, сарказмом і підтекстами
У Театрі АКТОР киплять не пристрасті — справжній чоловічий бунт. «7 розгніваних джентльменів» — це гримуча суміш абсурду, іронії, грубуватого гумору та тонкого психологізму, що загорнута в форму комедії з ухилом у жанр «мужицьких одкровень».
Все починається з того, що весілля — момент, на який наречений чекав, здається, все своє життя — раптом скасовується. Без пояснень. Без попередження. Наречена зникає, а залишені напризволяще гості, всі як один — чоловіки, у краватках, дорогих туфлях і з дорогими сигарами — перетворюються з витончених джентльменів на справжню лавину люті, образ і незручної правди.
І от семеро чоловіків — брутальних, різних за характером, але схожих у своєму роздратуванні — збираються разом не для того, щоб поплакати, а щоб зрозуміти, що, чорт забирай, пішло не так. У хід іде все: віскі, гострі репліки, кулаки, цинічні жарти, навіть пістолет. А ще — відверті розмови про жінок, секс, очікування і страхи. І не просто розмови — це монологи з надрами, які зазвичай ховають навіть від себе.
Жінки, звісно ж, у цій виставі не присутні фізично, але вся історія — навколо них. Бо що б там не казали ці джентльмени, як би не критикували жіночі примхи, зраду, непослідовність чи логіку, зрештою стає зрозуміло: кожен із них по-своєму залежний від тієї самої "відсутньої" героїні.
«7 розгніваних джентльменів» — це комедія, яка на перший погляд виглядає як гіпертрофований стьоб над усім, що стосується чоловічої психіки. Але під шаром гумору та брутальної прямоти ховається досить чутлива й чесна спроба поговорити про те, чого зазвичай не торкаються вголос.
У виставі є все: влучні діалоги, вибухова енергія, сцени на межі фолу й сцени, в яких смієшся крізь внутрішній спротив. Це той випадок, коли театр не тільки розважає, а й трохи провокує. Адже говорити про стосунки без прикрас, не соромлячись почуттів і слабкостей — це, без перебільшення, акт мужності.
Режисерська подача витримана у стилістиці «нуарної» іронії. Декорації мінімалістичні, але достатньо виразні, щоб створити атмосферу: сигарний дим, склянки з бурбоном, тіні на стінах і відчуття, що зараз станеться щось непередбачуване. І воно, безперечно, стається.
Але, як і у всіх хороших комедіях, ця історія має шанс завершитись хепі-ендом. Бо навіть якщо навколо хаос, чоловіки сваряться, б’ються і принижують одне одного — глибоко в душі кожен із них хоче любові, розуміння і трохи тиші. І саме це, зрештою, дозволяє їм вирватися з пастки розгніваності.
«7 розгніваних джентльменів» — це комедія, яка не боїться бути різкою, але влучає точно в серце. Для тих, хто вміє сміятись над собою, і для тих, хто давно не говорив уголос те, що давно наболіло.
