Шевчук Валерій Олександрович — письменник, що народився 20 серпня 1939 року в Житомирі, став одним з найбільш цікавих авторів, чия спадщина поглиблює розуміння української літератури та культури. Як він сам згадує, його життя розпочалося майже дві години до офіційної дати — о 23:30 19 серпня, коли він народився в родині шевця. Це цікавий факт, бо, можливо, саме ця зв'язок з його рідною справою, яка була в основі імені Шевчук, відіграла певну роль у формуванні характеру і життєвого шляху Валерія. Піднімаючись із бідності та важких умов, його родина пройшла через багато труднощів, і він став свідком численних поколінь, що зуміли протистояти різним випробуванням долі.
Про його родину, на жаль, не так багато відомо, але те, що він зберігав пам'ять про своїх пращурів, було однією з важливих тем у його творчості. Прапрадід Валерія, Вікентій Малецький, був родом із Польщі і втік до Житомира, залишивши важке минуле за собою. Після цього родина, що складалася з польських коренів, почала ідентифікуватися з місцевими українськими звичаями та традиціями, а сама українська культура відіграла важливу роль у вихованні Валерія. Мати, хоч і була полькою за національністю, завжди висловлювала себе через українську культуру. Її ставлення до рідної мови та національної ідентичності стало основою для виховання майбутнього письменника.
Валерій Шевчук часто звертався до теми родини у своїх творах. Успадкувавши від батька не тільки його ім'я, але й життєвий досвід, він створював у своїх оповіданнях образи людей, які через своє походження долали труднощі, стикаючись із жорстокими реаліями життя. Писати він почав ще в юному віці, але саме через складні соціально-політичні умови його життя стало справжнім полем для формування характеру, що він майстерно відобразив у своїх творах. З дитинства він мріяв стати геологом, цікавився природою, а згодом був залучений до роботи в лісах. Ці ранні інтереси та природний хист до спостереження за навколишнім світом допомогли йому розвинути глибоке розуміння людських душ і культурних традицій.
У своїх пізніших творах Шевчук значно глибше розглядав проблеми суспільства і країни, відображаючи їх через призму свого власного життя. Перші серйозні літературні кроки він зробив після того, як прочитав класиків і перекладачів таких, як Еміль Золя та Олександр Бальзак. Його дитячі письменницькі спроби так і не були надруковані, але він продовжував писати та вдосконалювати свої навички. Одним із переломних моментів в його житті став момент, коли він зрозумів важливість поезії в своєму житті. Це було відкриття для нього, і вірші стали для нього способом виразити своє ставлення до світу і людей, які оточували його.
Цікаво, що цей період творчості відбувався під час його навчання у 32-й Житомирській школі, і одразу після того, як він зрозумів свою пристрасть до літератури, шкільне життя стало для нього стартом у творчому пошуку. Саме там він разом із братом почав вивчати і обговорювати твори, розвиваючи своє критичне мислення і прагнення до глибоких думок і почуттів. Його життя було сповнене постійних пошуків і прагнення до самовираження через творчість. Від таких маленьких, але значущих моментів у його житті розпочалась великий шлях у літературі, що залишив важливий слід у культурі і долі країни.
Мабуть, однією з важливих тем його творчості є родина, адже він із великою повагою ставився до своїх батьків і завжди цінував їхній життєвий досвід. Його батько, Олександр Шевчук, був цікавим чоловіком, який відзначався не лише знаннями, а й величезною здатністю працювати. Його особисті досягнення та складні обставини життя стали основою для формування майбутнього письменника.
Поглиблене вивчення української культури і літератури, обрання шляху письменника в умовах соціальних змін та боротьба за особисту свободу стали важливими складовими творчості Валерія Шевчука. Його шлях був насичений складними моментами, які виражались у літературній формі, що залишила величезний слід у культурному житті країни.