Спиридон Феодосійович Черкасенко, один з видатних українських письменників початку ХХ століття, надав своїй творчості велику увагу проблемам, що торкалися життя шахтарського краю. Особливо яскраво це відображається в його прозових творах, де він намагався вглибше зрозуміти і передати внутрішній світ шахтарів, їхні труднощі, боротьбу за гідність і краще життя. Відображення шахтарської праці стало важливою темою в його творчості, і він зумів створити цілу галерею характерів, яскраво змальовуючи як людей, так і тварин, що вчинили значний вплив на світогляд читачів.
Прозові твори Черкасенка, зокрема його оповідання "Чорний блиск", "Чепуха", "Необережність", "П'яниця", "Ахметка", "Вони перемогли", "Блажчукове весілля" та "Юдита", демонструють глибоке проникнення в реалії шахтарського життя. Автор, описуючи побут і боротьбу шахтарів, показує не лише тяжку працю, але й душевні переживання людей, які працюють в підземеллях і щодня стикаються з небезпекою.
У творі "Чорний блиск", наприклад, Черкасенко малює образ старого шахтаря Лавріна, який все своє життя пропрацював під землею. І, хоча він вже на схилі років не має сил, щоб боротися з важкими умовами праці, його пам’ять і тіло все ще переповнені чорним вугільним блиском, що символізує всі страждання, які він переніс за своє життя. У фіналі оповідання, коли Лаврін замерзає на поверхні, автор дає жорстоке свідчення байдужості та неприязні до людини, яку сприймають лише як інструмент для праці.
Ще одне оповідання Черкасенка — "Необережність" — розповідає трагічну історію, коли на очах у батька гине його син, шахтар, який був важко поранений під час роботи. Письменник акцентує увагу на бездушності чиновників, коли батько звертається за допомогою, але замість підтримки чує звинувачення у необережності. Ця ситуація підкреслює моральну деградацію суспільства, де людське горе часто ігнорується.
"Ахметка" — ще одне важливе оповідання, яке розкриває соціальні та етнічні проблеми шахтарських селищ. Головний герой, татарин Ахметка, приїжджає на шахту на заробітки і стикається з відчуттям ізоляції та глузуванням з боку місцевих мешканців через його етнічне походження. Історія Ахметки, який змушений боротися за своє місце в колективі, відображає біль соціальної несправедливості і нетерпимості до іншої культури. Проте, його шлях до прийняття в колектив шахтарів стає символом того, як на людську гідність можуть впливати не лише моральні якості людини, а й зовнішні обставини.
Черкасенко в своїй творчості не абсолютизує причини важкого становища робітників тільки в економічних умовах. Він часто вказує на моральні проблеми та соціальні упередження, що не менше впливають на життя людей. У його творах, таких як "Блажчукове весілля" і "Тося", він розглядає і моральні проблеми, з якими стикаються герої, чи то це визнання власної слабкості, чи боротьба з суспільною несправедливістю.
Але найбільш важливе місце в його творчості займає зображення внутрішнього стану людей, що працюють в шахтах. Спиридон Черкасенко розкриває перед читачем складну психологію робітників, їхню душевну порожнечу, яка породжена важкими умовами праці та відчуженням від людської гідності. У вірші "Шахтарі" він описує похмуру атмосферу підземного світу, де шахтарі працюють, не маючи ані надії, ані можливості на кращу долю.
Черкасенко також звертається до зображення тварин, які є частиною шахтарського життя, особливо в його творах "Воронько" і "Безпритульні". В цих оповіданнях тварини постають не просто як об’єкти людської діяльності, а як істоти, що мають свої почуття і переживання. У "Вороньку" він описує коня, який працював у шахті, втратив здоров'я і зрештою осліп через тривале перебування в темряві. Це нагадує читачеві про жорстокість і бездушність людської праці, що іноді позбавляє життя не тільки людей, але й тварин, яких ми використовуємо для своєї вигоди.
Тема соціальної несправедливості й моральної деградації, породжена умовами праці, дуже чітко виражена в його творчості. Спиридон Черкасенко не лише показує складнощі життя шахтарів, але й звертає увагу на моральні проблеми суспільства, що веде до відчуження і зневіри в людей, які стають частиною цього тяжкого світу.