спектакль Я чекаю тебе, коханий!.. Київ 2025-12-10 19:00 Театр «Колесо»
- Режисер-постановник - Віталій Семенцов
- Художник-постановник - Оксана Карпус
- Музичне оформлення - Гліб Генсіцький
«Я чекаю тебе, коханий!..» у Київському театрі «Колесо» — це вистава, що балансує між іронією, відвертістю та глибокою щирістю. Тут життя однієї жінки перетворюється на дзеркало, у якому відбиваються самотність, боротьба, кохання й незнищенна жага до щастя. Це історія про тих, хто, попри біль і розчарування, не втрачає здатності посміхатися.
У центрі сюжету — жінка, для якої слова віра, надія, любов перестали бути просто високими поняттями. Вони пройшли через вогонь її досвіду, випробувань і помилок. Її світ — це замкнений простір квартири, де живе дитина, а поруч — ревнивий чоловік, який контролює кожен крок. Але навіть у цій тісній клітці вона знаходить сили залишатися живою, справжньою, іронічною.
На її долю випадає чимало абсурдних, а часом трагікомічних ситуацій. У її буденному світі є все: хтивий шваґер-інвалід, що не знає меж; настирливий сусід із будинку навпроти, який підглядає за нею у бінокль у найінтимніші моменти; кредитори чоловіка, що переслідують її дзвінками; колишній коханець, який нагадує про минуле. І десь поруч — рушниця, що може стати символом розпачу або звільнення.
Проте попри все героїня не здається. Вона продовжує жити, дихає, мріє, і навіть у найскладніших обставинах знаходить у собі сили сміятися. Її внутрішній монолог — це сповідь, яку вона адресує єдиному слухачеві, здатному зрозуміти — глядачеві. Саме публіка стає для неї подругою, співрозмовницею, свідком і співучасником емоційного хаосу, у якому живе ця жінка.
П’єса Даріо Фо, нобелівського лауреата з літератури, була колись написана спеціально для великої Анни Маньяні — актриси, що вміла втілювати жіночу силу й слабкість одночасно. Тепер цю історію оживляють актори Театру «Колесо», додаючи їй нового звучання — українського, сучасного, гострішого.
Це не просто вистава — це своєрідна сповідь жіночої душі, лірична комедія з гірким присмаком реальності. Вона дозволяє зазирнути в найінтимніші куточки жіночої свідомості, доторкнутися до таємниць, про які зазвичай мовчать. У ній є і сміх, і сум, і ніжність, і гнів — усе, що складає справжнє життя.
«Я чекаю тебе, коханий!..» — це вистава не лише про жінку. Це про кожного, хто коли-небудь почувався самотнім, не почутим, але все одно продовжував вірити, чекати, любити. І, мабуть, саме тому вона однаково близька як жінкам, так і чоловікам — бо всі ми шукаємо відповіді на ті самі запитання: що є любов, як не втратити себе і чи можливо залишатися живим у світі, де все хочуть зламати.
