Світлана Андріївна Йовенко — українська поетеса, прозаїк, публіцистка й перекладачка, яка залишила помітний слід у сучасній українській літературі. Вона народилася 20 вересня 1945 року в Києві, в родині, де з ранніх років плекали повагу до книги й слова. Освіту здобула на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, де закінчила навчання з відзнакою у 1968 році. Згодом продовжила навчання в аспірантурі при кафедрі слов’янської філології.
Її професійна діяльність починалася у видавництві «Дніпро», де вона працювала редакторкою поезії та драматургії. З 1977 року приєдналася до редакції літературного журналу «Вітчизна», де з 1993 року очолювала відділ поезії та критики. Її праця у літературному журналі мала велике значення для розвитку сучасної української поезії, адже вона активно підтримувала молодих авторів, відкривала нові імена, була уважним і глибоким критиком.
Літературний талант Йовенко проявився ще в юності — у 1961 році її перші вірші були надруковані під назвою «Поезії сімнадцятирічної». Її поезія — це поєднання глибокої емоційності, філософського осмислення життя і вишуканої мовної форми. Їй були близькі теми любові, внутрішнього переживання, духовного пошуку, а також осмислення історії, часу і людської гідності.
Серед її поетичних книг — «Безсмертя ластівки», «Бузок у січні», «Віч-на-віч», «Голубе полум’я», «Міст через осінь», «Ти — хто поруч», «Час любові» та інші. Вона також є авторкою низки прозових творів, серед яких «Жінка у зоні», «Любов під іншим місяцем», «Самаритянка», «Юлія» — ці тексти завжди відзначалися психологічною глибиною і чітким гуманістичним посилом.
Йовенко також перекладала поезію з багатьох європейських мов. У її перекладацькому доробку — твори білоруських, польських, болгарських, вірменських, французьких, угорських, таджицьких авторів. Вона з великою увагою ставилася до стилістичної точності й поетичної мелодики у своїх перекладах.
У 2010 році отримала премію імені Леоніда Вишеславського «Планета поета». Була удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України» за значний внесок у національну літературу та розвиток культури.
Світлана Йовенко відійшла у вічність 7 листопада 2021 року в Києві. Вона залишила після себе багату й різнопланову творчу спадщину, яка продовжує надихати читачів і митців, пробуджуючи у серцях повагу до українського поетичного слова.