Світлана Шакула — українська мистецтвознавиця, перекладачка та авторка численних статей, народилася 5 жовтня 1966 року в місті Первомайськ Луганської області, у родині робітників. Батько був родом з Київщини, а мати — з Полтавщини. З самого дитинства вона була оточена трудовою атмосферою, що сприяло формуванню її працелюбності та впертості.
Шкільну освіту Світлана здобула в Переяславі Київської області, де також отримала середню професійну освіту, ставши вчителем молодших класів. Пізніше вона вирішила продовжити навчання на історичному факультеті педагогічного університету в Києві, де здобула вищу освіту.
З 1993 до 2006 року Світлана Шакула працювала в Національному музеї історії України, де активно займалася дослідженнями та публікацією статей про музейні колекції. Її професійна діяльність з часом перевела її до Національного заповідника "Софія Київська", де вона працювала до 2022 року, зокрема займаючись збереженням та популяризацією культурної спадщини.
У період з 2022 по 2023 рік Світлана працювала в музеї декоративно-прикладного мистецтва в Празі, де мала можливість поглибити свої знання у сфері мистецтва та музеєзнавства. Там вона також почала перекладати вірші чеського поета Володимира Голаня на українську мову. Десять її перекладів були опубліковані на сайті "Український портал поезії", що дало новий поштовх для популяризації чеської поезії серед українських читачів.
Протягом своєї кар'єри Світлана Шакула активно публікувала статті про музейні предмети, а також писала на тему різних видів мистецтва. Її роботи з'являлися в наукових збірниках, мистецько-літературних журналах і на численних культурних сайтах. Вона також активно веде публікації в соціальних мережах, де ділиться своїми дослідженнями та перекладами, роблячи важливі культурні тексти доступними для широкої аудиторії.
Одним з основних досягнень Світлани є її авторство книги та численних статей, присвячених життю і творчості знаменитого кіноактора Владислава Дворжецького (1939–1978), на якого вона витратила значну частину своїх досліджень, відновлюючи його постать в українському кінематографічному контексті. Її робота з відновленням пам'яті про Дворжецького підкреслює важливість культурної спадщини та роль акторів у розвитку національного кіно.