Полонський Радій Федорович
Радій Федорович Полонський — письменник із потужним голосом і самобутнім стилем, що пройшов довгий і насичений творчий шлях, залишивши вагомий слід в українській літературі. Народився 12 жовтня 1930 року в Харкові — місті, яке не раз звучатиме у його творах і виявлятиме себе як емоційний і культурний центр у його літературному світі.
Своє дитинство Радій провів у доволі неспокійний час. Друга світова війна змусила його разом із родиною залишити рідний Харків — вони були евакуйовані до Ташкента. Там, на чужині, формувалася його перша уява про світ, людську силу й вразливість, про правду й несправедливість. Після повернення додому Радій закінчив 102-гу міську школу, а далі вступив на філологічний факультет Харківського державного університету, де обрав спеціальність журналіста.
Його шлях у літературу починався через слово публіцистичне: працював у різних газетах, на радіо, в інформаційних редакціях, але з часом усе більше тяжів до художньої прози. У 1964 році його було прийнято до лав Спілки письменників України — вагоме визнання тогочасного літературного середовища.
Полонський активно включився в літературний процес. Упродовж понад півстоліття він був невіддільною частиною культурного життя країни. У період здобуття Україною незалежності Радій Федорович очолив харківське письменницьке середовище, ставши не лише творчим лідером, а й моральним орієнтиром для молодших колег.
У його доробку — понад 20 книжок прози та драматургії. Особливе місце займають твори, в яких відображено історичне минуле України, її героїчні та трагічні сторінки, а також глибока увага до психології сучасної людини. У його текстах легко впізнати чесний, іноді суворий, але завжди проникливий авторський погляд.
Серед його книжок для дітей — такі відомі назви, як «Чому мовчав телефон» (1962), «Таємниця країни суниць» (1964) та «Казка про вкрадену зозулю» (1986). Ці твори не просто розважають, а й виховують, спонукають до роздумів, формують чутливість до добра і справедливості. До речі, за мотивами казки «Таємниця країни суниць» у 1973 році студією «Київнаукфільм» був знятий однойменний мультфільм, що став класикою української анімації.
Його доросла проза теж вражає жанровим розмаїттям: романи, повісті, п’єси. Серед найвідоміших романів — «Яблука пахнуть снігом» (1967), «Острів диваків» (1978), «Життя — як день, і день — як вічність» (1983), «Осінні акварелі» (1986). У них — глибока людяність, філософська насиченість і тонке відчуття часу.
Його повісті — «Коротке замикання», «Крила мого міста», «Змова безодні», «Сто годин сумніву» — це завжди чесна розмова з читачем. У них звучить гірка правда про людські страхи й надії, про межі можливого й неможливого.
Драматургія Полонського — окрема сторінка його творчості. П’єси «День важких рішень», «Мирний двадцять перший», «Кроки на бруківці», «Іван Ріпа та 12 апостолів» засвідчують не лише його майстерність як драматурга, а й його здатність через сценічне слово доносити до глядача складні моральні й історичні дилеми.
Бібліографія Радія Полонського
(перелік з уточненням жанру й дат)
Романи:
«Між нами Всесвіт» (1963)
«Добридень, несподіванко!» (1965)
«Яблука пахнуть снігом» (1967)
«Без зброї» (1967–1970)
«Острів диваків» (1978)
«Життя — як день, і день — як вічність» (1983)
«Осінні акварелі» (1986)
Збірники:
«Весна на рейках» (1960)
«Чому мовчав телефон» (1962)
«Таємниця країни суниць» (1964)
«Острів диваків» (1978)
«Осінні акварелі» (1986)
«Вибране» (1990)
Повісті:
«Любили хлопці дівчат»
«Я залишаюсь» (1962)
«Допоможіть богові морів» (1971)
«Крила мого міста» (1977)
«Коротке замикання» (1978)
«Змова безодні» (1981)
«Сто годин сумніву» (1981)
П’єси:
«Іван Ріпа та 12 апостолів»
«Допоможіть богові морів»
«Кроки на бруківці»
«День важких рішень» (1975)
«Артем»
«Мирний двадцять перший» (1980)
Радій Полонський належить до тієї когорти українських письменників, які не підлаштовувалися під літературну кон’юнктуру. Його тексти завжди залишалися щирими, проникливими й живими. Його літературний голос, позбавлений пафосу, але сповнений гідності й глибини, залишається актуальним і сьогодні.