Наталя Іванівна Околітенко — українська журналістка, редакторка, біолог за фахом і членкиня Національної спілки письменників України. Її життєвий шлях охоплює десятиліття праці на стику науки, літератури та громадської діяльності.
Народилася Наталя Околітенко 6 вересня 1939 року в Києві. Дитинство провела в місті Остер на Чернігівщині. Її ранні роки були позначені особистою втратою — батько помер невдовзі після її народження, і дівчина зростала напівсиротою. Освіту здобула у престижному Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, який закінчила у 1962 році, спеціалізуючись на фізіології рослин. Після здобуття диплома кілька років працювала шкільною вчителькою, викладаючи хімію та біологію — предмети, які залишилися близькими їй на все життя.
Подальшу кар’єру Наталя пов’язала з видавничою і журналістською справою. Вона працювала редакторкою у видавництві «Радянська школа», згодом — у газеті «Радянська освіта», а далі — у журналі «Україна», де керувала науковим відділом. Її текстам були притаманні точність, наукова достовірність і при цьому — літературна виразність. Упродовж багатьох років Околітенко також була заступницею головного редактора альманаху «Натураліст — все про довкілля», що спеціалізувався на просвітницьких матеріалах про природу, екологію й людину в навколишньому світі.
Із 1999 року вона активно співпрацювала з журналом «Жінка», де вела кілька постійних рубрик, публікуючи статті на теми науки, екології, культури, здоров’я, внутрішньої сили жінки й сенсу життя. Її тексти вирізнялися глибоким філософським поглядом на буденність і бажанням розкривати читачам красу знань.
У період новітньої історії, вже після здобуття Україною незалежності, Наталя Околітенко долучилася до роботи у приватному секторі — зокрема, працювала в Науково-дослідному інституті інформаційно-хвильових технологій, що займався розробками в галузі альтернативних наукових підходів. У 2004 році стала членом громадської організації «Українська академія наук», а згодом — у 2008 році — отримала звання гранд-доктора філософії за версією Міжнародного університету фундаментальної освіти (Росія), що, втім, не є акредитованим закладом у класичному розумінні.
У 1977 році Наталю Околітенко було прийнято до Спілки письменників України. Її літературний голос поєднував глибоку обізнаність у природничих науках із художньою чутливістю, що знайшло втілення в численних нарисах, есе, біографічних текстах і роздумах про людину як частину Всесвіту.
27 квітня 2013 року за багаторічну працю в галузі журналістики та популяризації наукового знання їй було присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».
Після смерті свого чоловіка — відомого українського письменника Данила Кулиняка — Наталя Околітенко пережила тяжкий період. Вона важко хворіла, однак до останніх днів залишалася вірною слову, мисленню й духовному пошуку.
Померла Наталя Іванівна Околітенко 2 грудня 2017 року в Ірпені. Похована 4 грудня на місцевому кладовищі поруч із чоловіком — тим, із ким її пов’язувало не лише спільне життя, а й любов до української культури та духовності. Її спадок — це тексти, в яких відчутна присутність живого розуму, глибини та тепла людського серця.