Біографія Анатолія Кириловича Мойсієнка
Анатолій Кирилович Мойсієнко — український поет, мовознавець, перекладач, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Ранні роки та освіта
Народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка Городнянського району Чернігівської області в родині сільських трудівників — Марії Іванівни та Кирила Івановича. З дитинства виявляв любов до слова, писав вірші, які стали його способом пізнання світу. Після закінчення місцевої восьмирічної школи продовжив навчання в Тупичівській середній школі.
У 1971 році закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. Після цього рік працював учителем української мови та літератури в Криму, а потім проходив військову службу на Кольському півострові.
Творчий та науковий шлях
Після демобілізації працював журналістом Ріпкинської районної газети на Чернігівщині, викладачем у рідному педагогічному інституті в Ніжині, завідувачем відділу поезії у видавництві "Молодь". Згодом розпочав наукову діяльність, захистивши кандидатську дисертацію у 1993 році та докторську у 1997 році.
Анатолій Мойсієнко є автором численних наукових праць, зокрема:
«Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша» (1997, 2006, 2013)
«Традиції модерну і модерн традицій» (2001)
«Динамічний аспект номінації» (2004)
«Мова як світ світів: поетика текстових структур» (2008)
«Філологічні студії» (2015)
«Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі» (2016)
«Текст як мистецька даність. Проблеми поетичної мови» (2018)
Поетична творчість
Анатолій Мойсієнко — автор численних поетичних збірок, серед яких:
«Приємлю» (1986)
«Сонети і верлібри» (1996, 1998)
«Шахопоезія» (1997)
«Сім струн» (1998, 1999)
«Віче мечів» (1999)
«Нові поезії» (2000)
«Спалені камені» (2003)
«Вибране» (2006)
«Мене любов’ю засвітили скрипки» (2006)
«З чернігівських садів: нові сонети і верлібри» (2008)
Особливе місце в його творчості займають вірші-паліндроми — поезії, рядки яких читаються однаково зліва направо і справа наліво. Ці твори є свідченням оригінального таланту автора та його експериментаторського підходу до поезії.
Перекладацька діяльність
Твори Анатолія Мойсієнка перекладено німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською та румунською мовами. Він також виступає як перекладач з німецької та слов’янських мов, зокрема перекладав твори Райнера Марії Рільке, Генріха Гайне, Леопольда Стаффа та інших.
Громадська діяльність та визнання
Анатолій Мойсієнко є членом Національної спілки письменників України з 1988 року та одним із засновників гурту поетів-паліндромістів "Геракліт" (1991). За свою творчу діяльність він удостоєний численних літературних премій, зокрема:
Премія імені Бориса Нечерди (2000)
Премія "Благовіст" (2001)
Премія імені Івана Кошелівця (2004)
Почесна відзнака Національної спілки письменників України (2008, 2013)