Пилип Семенович Морачевський (14 листопада 1806 — 17 квітня 1879) — український поет, письменник, педагог, філолог, перекладач та просвітитель, який увійшов в історію як перший перекладач Нового Завіту українською літературною мовою. Його життя та творчість залишили глибокий слід у культурному надбанні України.
Ранні роки та освіта
Народився Пилип Морачевський у селі Шестовиця Чернігівського повіту. Походив із небагатої дворянської родини. Його батько, Семен Григорович, загинув у війні 1812 року, тому вихованням хлопця займалися мати та дід. З дитинства Пилип виявляв інтерес до літератури та поезії.
У 1823 році закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Під час навчання захопився поезією, а його родич Іван Кулжинський, літературознавець і етнограф, сприяв публікації перших віршів Морачевського в "Українському альманасі".
Педагогічна діяльність
Після університету Морачевський працював учителем математики в Сумському повітовому училищі. Згодом, у 1832 році, склав іспит на вчителя російської словесності та перейшов до гуманітарної сфери. Працював у гімназіях Луцька, Кам'янця-Подільського, а з 1849 року — інспектором Ніжинського ліцею князя Безбородька та міської гімназії.
Його учні згадували Морачевського як доброзичливого та справедливого педагога, який ставився до них з повагою та розумінням.
Літературна творчість
Морачевський писав вірші та поеми, серед яких "Чумаки, або Україна з 1768 року" та "До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька у 1853–1854 роках". Його твори відображають глибоку любов до України, її історії та народу.
Переклад Нового Завіту
Головною справою життя Морачевського став переклад Нового Завіту українською мовою. Розпочавши роботу в 1859 році, він завершив переклад чотирьох Євангелій у 1860 році, а згодом переклав "Діяння апостолів", "Апокаліпсис" та "Псалтир".
Попри високу оцінку перекладу Академією наук, Святіший Синод заборонив його друк. Лише після революції 1905 року переклад було опубліковано, але без зазначення імені автора.
Спадщина
Пилип Морачевський помер у 1879 році в селі Шняківка Ніжинського повіту. Його могила була знищена в радянські часи, але пам'ять про нього зберігається в серцях українців. Його переклад Нового Завіту став важливим кроком у розвитку української мови та літератури.