Катерина Василівна Міхаліцина — українська поетка, перекладачка, редакторка, яка тонко поєднує в своїй творчості поетичність і глибину думки, чутливість до мови і дитячу відкритість до світу. Народилася 23 лютого 1982 року в селищі Млинів, що на Рівненщині.
Після закінчення школи здобула фах біолога в Рівненському державному гуманітарному університеті, але паралельно почала навчання заочно в Інституті післядипломної освіти при Львівському національному університеті імені Івана Франка, де отримала диплом спеціаліста з англійської мови та літератури. Така комбінація гуманітарної і природничої освіти згодом позначилася на її творчості, у якій часто відчувається тонке відчуття природи, увага до деталей і глибока культурна обізнаність.
У літературу вона увійшла як поетка. Її перші поетичні книжки "Повінь" (2002) і "Пілігрим" (2003) задекларували авторку як чутливу лірикиню, схильну до філософських розмислів і внутрішніх пошуків. Через десять років вийшла третя збірка — "Тінь у дзеркалі" (2014), де відчутно зростання поетичної майстерності, глибини й особистої рефлексії.
Особливе місце в її доробку займає література для дітей. У цій сфері Катерина Міхаліцина виявила себе як тепла, уважна й образна оповідачка. Її збірки віршів для малят — "Бабусина господа" (2013) і "Про драконів і щастя" (2016) — сповнені доброзичливого гумору, казкової гри уяви й любові до світу довкола. Книжка-картонка "Лугова лічилка" (2015) за допомогою ритму й вірша відкриває дітям природний світ, а прозова пізнавальна книжка "Хто росте у парку" (2016) у легкій і захопливій формі знайомить із рослинністю українських парків.
Не менш вагомий внесок Катерини Міхаліциної у розвиток українського художнього перекладу. Завдяки її праці українською мовою заговорили складні, глибокі і водночас магічні світи Дж. Р. Р. Толкіна. У співпраці з Оленою О'Лір вона переклала "Дітей Гуріна", "Сильмариліон", "Сказання з Небезпечного Королівства" та "Легенду про Сіґурда й Ґудрун", а також — одну з наймасштабніших епопей світової літератури — "Володаря Перснів". До її перекладацького портфоліо також входять "Белла-балерина" Л. Е. Ґарн (2013) та пригодницька повість А. Шклярського "Томек у країні кенгуру" (2011).
З 2002 року Катерина Міхаліцина мешкає у Львові. Працювала у видавництві "Астролябія", а нині обіймає посаду заступниці головного редактора у "Видавництві Старого Лева" — одному з провідних осередків сучасної української дитячої та підліткової книги.
Її творчість — це простір взаємодії мов і образів, світів дорослих і дітей, реальності й уяви. Міхаліцина належить до тієї когорти українських літераторів, які з гідністю й майстерністю формують нову українську літературу, відкриту світові, глибоко укорінену в рідній мові й культурі.