Галина Миколаївна Манів — українська поетеса, літературна редакторка, перекладачка та упорядниця християнських і дитячих видань. Її творчість охоплює глибоку духовну тематику, поєднує християнську філософію, поетичну візію буття та любов до дитячої літератури.
Народилася 13 березня 1965 року в місті Кишиневі (Молдова). Здобула освіту спершу в Київському медичному училищі №1, після чого тривалий час працювала операційною медсестрою в столичних лікарнях. Уже в зрілому віці здійснила свій давній гуманітарний порив і завершила навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Українська філологія та фольклористика» (2008).
Нині мешкає у Києві, працює літературним редактором, активно займається перекладами, підготовкою видань та власною письменницькою творчістю.
Поезія Галини Манів глибоко закорінена у християнських образах, символах і питаннях сенсу життя. В її віршах — роздуми про страждання і надію, про внутрішню тишу й духовну гідність людини.
Вона є авторкою низки поетичних збірок:
«Хрещаті пелюстки» (1999);
«Терновий танок» (2000);
«Ранкова троянда» (2002);
«Альбом вчорашнього світання» (2005);
«До неба» (2010);
«Квартирія: Казки» (2015);
«Пригоди Тараса у далекому космосі» (2017, «Фонтан казок»).
Також Галина Манів створила популярну серію книжок для дітей:
«Киці-мандрівниці. Як усе почалося» (2019, Рідна мова);
«Киці-мандрівниці. Друг по листуванню» (2019);
«Киці-мандрівниці. Страшно цікава казка» (2019).
Як упорядниця, вона доклалася до видання збірників християнської поезії:
«На лузі Господньому» (2007);
«Струни вічності» (Львів, Свічадо, 2008);
«Молитва вигнанця» (Київ, Братське, 2010);
«Ангели. Дерева. Люди» (Львів, 2013).
Є співупорядницею:
серії «Християнська читанка»;
збірки прози Ніни Теплоухової «Політ підбитого птаха» (2007);
вибраного Олександра Шовтути «Дзвони врятованого сонця» (2010).
Як перекладачка Галина Манів адаптувала українською низку поетичних книжок для дітей, зокрема вірші Ірини Токмакової («Де спить рибка», 2010), Ірини Пивоварової («Жив собі собака»), Ренати Мухи («Ужалений Вуж»), Віктора Луніна («З ким ти, зайку, дружиш?»), Сергія Козлова («Збудував я гарний дім», 2012). Всі ці переклади побачили світ у видавництві «Махаон-Україна» (Київ).
Твори Галини Манів включені до численних літературних антологій, альманахів та тематичних збірників, серед яких: «Радосинь» (2004), «Сонячна Мальвія» (2005, 2007), «Книга про батька» (2013), «Радосинь–23» (2015).
Її творчість — це щире слово, звернене до душі, до серця, до дитини і до дорослого, до всіх, хто шукає в літературі опору, надію й сенс. Галина Манів послідовно втілює у своїй праці місію духовного служіння, художнього свідчення й доброзичливого наставництва у світі української книги.