Біографія Тамари Коломієць: поетеса, яка подарувала дітям світло слова
Тамара Опанасівна Коломієць (1935–2023) — українська поетеса, перекладачка, авторка понад 30 дитячих книг, лауреатка численних літературних премій. Її творчість стала невід’ємною частиною дитячого читання в Україні.
Раннє життя та вплив родини
Народилася 9 квітня 1935 року в місті Корсунь (нині Корсунь-Шевченківський, Черкаська область). Дитинство Тамари припало на важкі роки Другої світової війни: батько загинув на фронті, а вихованням дівчинки займалася бабуся Ганна. Незважаючи на неписьменність, бабуся знала напам’ять майже весь «Кобзар» Тараса Шевченка і часто цитувала його онуці, прищеплюючи любов до українського слова.
У шкільні роки Тамара мріяла стати лікарем, але згодом обрала шлях журналістики та літератури. Після закінчення семирічки навчалася на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, який закінчила у 1957 році.
Початок літературної кар’єри
Ще під час навчання в університеті, у 1956 році, вийшла її перша збірка поезій «Проліски». Ця збірка була відзначена першою премією та золотою медаллю VI Всесоюзного фестивалю молоді і студентів у Москві. У тому ж році Тамару Коломієць прийняли до Спілки письменників України.
На початку творчого шляху її підтримали видатні українські письменники: Максим Рильський благословив на літературні звершення, а першим редактором став Михайло Стельмах.
Творчість для дорослих і дітей
Упродовж наступних десятиліть Тамара Коломієць видала низку поетичних збірок, серед яких:
«Осіння борозна» (1981)
«Багаття на межі» (1984)
«Дорога в листопад» (1990)
Однак справжнє визнання вона здобула як авторка дитячої літератури. У її творчому доробку понад 30 збірок оригінальних казок, віршів, небилиць, лічилок, смішинок та загадок. Найвідоміші з них:
«Пастушок» (1961)
«Хиталочка-гойдалочка» (1965, 1969, 1983)
«Помічники» (1965, 2014)
«Недобрий чоловік Нехай» (1967, 2012)
«Біб-бобище» (1968, 1977, 1989)
«Луговий аеродром» (1972)
«Хто розсипав роси?» (1975)
«Візьму вербову гілочку» (1983)
«Найперша стежечка» (1985, 2006)
«Гарна хатка у курчатка» (1989, 1990, 1991, 2002, 2003)
«Де ховає сонце роси» (2006)
«Бринчики-мізинчики» (2012)
Для найменших читачів вона створила чудові абетки: «Веселе місто Алфавіт», «Хто нам літери приніс», «Абетка», «Зоопарк від А до Я».
Твори Тамари Коломієць перекладено англійською, польською, угорською, білоруською, російською, словацькою, чеською, казахською, азербайджанською, вірменською та іншими мовами народів світу.
Багато її віршів покладено на музику композиторами М. Чемберджі, Ю. Рожавською, Ж. Колодуб, Б. Буєвським, С. Сабадашем, Т. Димань. Окремою збіркою, що має назву «Я по вулиці іду», вийшли пісні композитора А. Мігай на слова поетеси.
Перекладацька діяльність
Тамара Коломієць також займалася перекладацькою діяльністю. Вона перекладала з білоруської, латиської, монгольської та інших мов. Серед її перекладів:
Збірка народних пісень, загадок, скоромовок «Пішов котик на торжок» (з білоруської)
Твори Н. Гілевича «Біжить клубок з голками» (з білоруської)
«Золоте ситечко» Я. Райніса (з латиської)
«Тато, мама і я» Ж. Дашдонга (з монгольської)
За переклади з білоруської поетесі було присуджено премію імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини».
Визнання та нагороди
За свою літературну діяльність Тамара Коломієць отримала низку престижних нагород:
Літературна премія імені Павла Тичини
Літературна премія імені Наталі Забіли
Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва
Медаль А. С. Макаренка
У 2009 році їй було присуджено найголовнішу премію, якою відзначають в Україні книжки для дітей — премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Нею відзначено дві збірки поетеси: «Найперша стежечка» та «Де ховає сонце роси».
Особисте життя
Тамара Коломієць була щасливою матір’ю двох дочок — Оксани та Мар’яни. Донька Мар’яна Рочинь пішла стежками матері і стала талановитою поетесою. Брат Тамари, Петро Коломієць, також відомий письменник, журналіст, автор багатьох історико-пригодницьких повістей. У поетеси шестеро онуків, для яких вона створила шість абеток, кожну — для окремого онука.
Пам’ять
Тамара Коломієць пішла з життя 21 серпня 2023 року на 89-му році життя. Її внесок у розвиток української дитячої літератури та поезії залишиться в серцях багатьох поколінь читачів.