Олег Олександрович Коцарев — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач і літературний критик, народився 1981 року в місті Харкові — одному з інтелектуальних і культурних центрів України. Навчався на факультеті журналістики в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна, що багато років випускає фахівців із тонким чуттям до слова і широким світоглядом.
Письменницька діяльність Олега Коцарева охоплює найрізноманітніші жанри: від ліричних поезій до гострої публіцистики. Його художні тексти неодноразово публікувалися в провідних літературних часописах як в Україні, так і за її межами. Його поезія та проза з’являлися у виданнях Польщі, Чехії, Білорусі, Німеччини, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Азербайджану, Сербії, Словаччини, Литви, Сполучених Штатів Америки. Це свідчить не лише про міжнародне визнання його творчості, а й про її універсальність і відкритість до міжкультурного діалогу.
Критичні статті та есеї Коцарева вирізняються аналітичною глибиною, точністю формулювань і увагою до культурних контекстів. Він публікувався в таких виданнях, як "День", "Критика", "ЛітАкцент", УНІАН, "Березіль", "Український Тиждень", "ZaUA", "Тексти", "Історична правда". Тематика його текстів охоплює не лише літературні явища, а й ширший спектр суспільних, культурних та історичних питань.
Як активний учасник літературного процесу, Коцарев постійно бере участь у резонансних фестивалях, перформансах та літературних акціях, серед яких: "Magnus Ducatus" у Мінську, "Жак Дерріда. Кінцевої не буде" у Варшаві, "NON/fiction" у Москві, "Трактор. Фестиваль оптимізму" в Києві, "Київські лаври", "Вітер зі Сходу" в Івано-Франківську, "Азіятський ренесанс" у Донецьку, "Літературний ґерць" у Дніпрі, "П'ята весна" в Запоріжжі, "ZEX" у Харкові, "1-ий міжнародний літературний фестиваль" у Львові, "ГоКо-КоЛа. Міцна чоловіча поезія" в Києві та інші.
У галузі літературної спадщини Коцарев також виявив себе як дослідник і редактор. Разом із Юлією Стахівською він упорядкував антологію "Українська авангардна поезія (1910–1930-ті роки)", яка відкриває широкому загалу забуті імена та тексти одного з найцікавіших періодів у розвитку української поезії. Спільно з Іриною Забіякою він працював над збіркою перекладів поезії чеського поета Івана Верніша, що вийшла під назвою "Прогулянка довкола пивоварні".
Його твори перекладено на десятки мов світу, серед яких англійська, бенгальська, білоруська, іврит, італійська, литовська, німецька, польська, португальська, румунська, сербська, словацька, французька, чеська, шведська. Це не лише демонструє широкий резонанс його творчості, а й вказує на її здатність промовляти до найрізноманітніших читацьких аудиторій.
Олег Коцарев — це приклад сучасного українського інтелектуала, який тонко відчуває дух часу, не боїться експериментів і водночас пов’язаний із традиціями. Його творчість варта уважного прочитання і переосмислення як на локальному, так і на глобальному рівні.