Наталія Володимирівна Горішна
Наталія Горішна — українська поетеса, перекладачка, авторка літературних пародій, педагог і невтомна популяризаторка дитячої творчості. Її ім’я вже давно вписане в літературну мапу України як ім’я людини, яка тонко відчуває слово, вміє передати його красу і глибину — чи то в поезії, чи у перекладі, чи в дитячому віршику, що викликає усмішку.
Народилася вона 18 грудня 1959 року на Житомирщині. Її дитинство промайнуло серед мальовничих ландшафтів Поділля — у старовинному селищі Смотрич. Саме там, на тлі пагорбів, річкових вигинів і мовчазних вулиць, зародилася любов до поезії, яка з роками тільки зростала.
Попри очевидний гуманітарний нахил, Наталія обрала технічну освіту — і 1983 року з відзнакою закінчила інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету. У різні роки працювала інженером, викладачем, програмістом. Та паралельно з точними науками в її житті завжди йшла поезія — тиха, глибока, уважна до світу.
Писати вірші Наталія почала ще в дитинстві. Її перші поетичні рядки були надруковані, коли вона ще навчалась у п’ятому класі — у районній газеті «Ленінським шляхом». Згодом її твори з’являлися на сторінках республіканського дитячого журналу «Піонерія». Вже тоді її поетичний голос був упізнаваним, а образне мислення — незвичним для її віку.
З 1982 року живе й працює в Черкасах — місті, яке стало для неї не просто місцем проживання, а справжнім духовним і творчим середовищем.
Наталія Горішна — авторка багатьох поетичних книжок і перекладів. Її перша збірка «Бджола на асфальті» вийшла друком у 2006 році й відразу привернула увагу чутливою інтонацією й несподіваними образами. За нею — інші книги: «Розп’яття осені» (2007), «Совість. Переклади з Володимира Нарбута», «Право на весну», «Сутність. Поезії у стилі хоку» (2008), «Гусінь янголів», «Горішина. Автопереклади» (2009), «Різдвяне Немовля», «Поет у спідниці» — збірка літературних пародій (2010), «Під сонцем серця» (2011), книга для дітей «Дочекалися! Ура!!!» (2012), «Тарас Шевченко. Тризна» (переклад, 2015), «Люблю» та «Звинувачена в почуттях. Обрана інтимна лірика» (обидві — 2017).
Її творчість багатогранна: від традиційної лірики — до вишуканої японської поетичної форми хоку, від гострих іронічних пародій — до дитячих віршів, написаних із безмежною ніжністю. Вона з однаковою легкістю говорить мовою дорослого й дитини, перекладає класику і творить сучасність.
Особливе місце в її житті займає робота з дітьми. Наталія Володимирівна є керівницею літературно-творчого гуртка «Пегасик» при Черкаській обласній бібліотеці для дітей. Завдяки її натхненній праці вийшло друком п’ять збірочок з творами юних літераторів: «Пегасик і пегасівці» (2011, 2012, 2013, 2014 — двічі). Вона допомагає своїм вихованцям не просто писати — вона вчить слухати світ і знаходити в ньому власний голос.
Як перекладачка й авторка дитячих видань, Наталія Горішна активно співпрацює з низкою дитячих та юнацьких журналів: у «Веселих картинках» — перекладає тексти українською, у «Веселих уроках» — веде рубрику «Сторінки ерудитів», у «Веселій перерві» — публікує авторські «запам’яталки» для школярів.
Її поетичний доробок неодноразово був відзначений на всеукраїнському рівні. У 2012 році за збірку «Під сонцем серця» вона стала лауреаткою літературної премії імені Василя Симоненка. А в 2017 році здобула премію імені Олександра Олеся — за збірку ліричних віршів «Люблю». Це не просто визнання — це підтвердження того, що її поетичне слово знаходить відгук у серцях читачів.
Наталія Горішна — поетеса, яка уміє вловлювати найтонші вібрації життя. У її текстах — світло, щирість, інтелект і гумор. Вона не намагається виглядати глибшою, ніж є — вона просто пише про те, що болить і радує, про те, що робить нас людьми.