Аркадій Добровольський: доля письменника крізь випробування і відродження
Аркадій Захарович Добровольський — український поет, сценарист, перекладач і жертва сталінського терору — народився 14 листопада 1911 року в селі Клекотина, що нині належить до Шаргородського району Вінницької області. Його батько був селянином-хліборобом, і перші життєві кроки Аркадій зробив у сільській реальності, де, попри матеріальні труднощі, намагався здобути освіту.
Після завершення семирічки у 1925 році він вступив на механічне відділення Барської індустріально-технічної профшколи. Проте вже за два роки, через бідність, був змушений перервати навчання. Аркадій пішов працювати: спочатку на Юзефо-Миколаївський цукровий завод, а згодом — слюсарем на київському ваговому заводі імені Дзержинського. Саме в цей період його життя вперше ознаменувалося літературною активністю — він починає писати вірші та друкує їх у журналах "Молодий більшовик", "Життя й революція", "Глобус".
У 1930 році приєднався до літературного об’єднання "Молодняк", а вже через рік стає студентом літературно-лінгвістичного факультету Київського інституту народної освіти, проте провчився там недовго. Його життя у ті роки було дуже різноплановим — він завідував Будинком літераторів у Києві, а згодом почав працювати на Київській кіностудії художніх фільмів, де спочатку був редактором-консультантом, а потім штатним сценаристом. У 1936 році вступив до Всесоюзного інституту кінематографії в Москві.
У цей період він написав декілька кіносценаріїв, серед яких — у співавторстві з І. Помєщиковим — сценарій "Полюшко-поле", що ліг в основу культового фільму "Трактористи". Також підготував до друку збірку поезій "Квітнуть жита" та прозову книгу "Подільські аргонавти", однак видати ці твори не встиг — на нього чекало перше велике випробування.
15 січня 1937 року, у розпал сталінських репресій, Аркадія Добровольського заарештували в Москві. Слідство звинуватило його у "контрреволюційній націоналістичній діяльності", яку він начебто вів у терористичному дусі. Під тиском допитів, що супроводжувалися фізичним насильством, він змушений був зізнатися у "злочинах", яких не вчиняв. Вирок — 7 років таборів і п’ятирічне обмеження політичних прав.
Покарання Добровольський відбував у таборах на Далекому Сході, на сумнозвісному "Дальбуді". Але навіть після завершення цього терміну на нього знову чекало ув’язнення: 1944 року військовий трибунал НКВС засудив його вдруге — цього разу на 10 років — за нібито "підривний" зміст вірша "Мудрий кролик", у якому слідство вбачало натяк на радянське керівництво.
Після другого ув’язнення він залишився на Колимі як вільнонайманий. Та й тоді, у 1957 році, вже в селищі Ягідне, його знову заарештували. Лише у 1958 році, після майже річного утримання, прокуратура Магаданської області закрила справу за відсутністю складу злочину. Тоді ж почався процес реабілітації: Військова колегія Верховного суду СРСР анулювала вирок 1937 року, а трибунал Далекосхідного військового округу визнав безпідставним рішення 1944 року.
У 1959 році Аркадій Добровольський повертається в Україну. Він знову бере активну участь у творчому житті — працює у сценарній майстерні кіностудії імені Олександра Довженка. У співпраці з Ліною Костенко пише кіносценарій "Перевірте свої годинники", який здобув відзнаку на республіканському конкурсі. Поряд із цим займається перекладами художніх творів: перекладає з англійської Джона Голсуорсі й Алана Сілітоу, з французької — Жоржа Гові, редагує переклади з польської.
Його життя, позначене довгими роками табірних випробувань, не зламало його гідності й творчої наснаги. Він залишив помітний слід в українській літературі як поет і сценарист, а також як перекладач, який відкривав українському читачеві нові імена світової культури.
Помер Аркадій Добровольський 10 червня 1969 року. Його біографія — це не лише літературна хроніка, а й драматичне свідчення про силу слова, що виживало попри мовчання, арешти і переслідування.