Михайло Іванович Чабанівський народився 5 вересня 1910 року в селі Лигівка, що на Полтавщині. Його родина була бідною, і багато труднощів змусили його змінити не одне місце проживання. Своє дитинство Чабанівський провів у рідному селі, яке залишило глибокий слід у його творчості. Власне, багато його творів мають автобіографічний характер, де відображені моменти з дитинства, що стали основою для його пізніших літературних творів.
Ранні роки життя Михайла були непростими. Його батьки мали скромне матеріальне становище, але разом з тим в родині завжди цінувалася праця і любов до рідної землі. На жаль, у досить юному віці Чабанівський залишився без батька, що значно ускладнило його становище. Однак, завдяки рідній матері і її підтримці, він зміг отримати початкову освіту та продовжити навчання в різних навчальних закладах, отримавши загальну середню освіту та здобувши спеціальність у педагогічному училищі.
Вже в молодому віці Михайло Іванович почав працювати в пресі, де його творчість знайшла відображення у вигляді віршів та оповідань. Він також активно займався публіцистикою, допомагаючи розвивати українську літературу у складні часи, коли писати про рідну землю було важким завданням.
Творчість Чабанівського завжди була вірною своїй національній ідеї. Відомий своєю любов'ю до природи, письменник часто звертався до теми охорони довкілля. У своїх творах він закликав людей берегти рідний край і піклуватися про навколишнє середовище. Ці ідеї були актуальні і в роки війни, і в часи радянського тоталітаризму, де кожен твір піддавався ретельній цензурі.
У своєму житті Чабанівський зазнав чимало труднощів: від голодомору до репресій, від війни до знущань, які він пережив під час перебування в таборах і на засланні. Проте, навіть ці випробування не змогли зламати його, і він став не тільки відомим письменником, але й людиною, яка змогла залишити після себе слід у культурі України.
Після повернення до радянської України Чабанівський продовжував писати про природу, національні цінності, боротьбу за свободу, одночасно підтримуючи молодих письменників та активно працюючи над новими творами. Під його керівництвом було видано безліч книжок, і він допомагав з видавничими проектами, що стосувалися охорони природи, що набирало значення в країні в 1960-70-х роках.
Михайло Іванович став великим українським письменником, що пройшов через чимало випробувань і не зламався під тяжкими обставинами життя. Його творчість, зокрема книги «Зелена чаша», «Балканська весна», «Тече вода в синє море», залишила глибокий слід в українській літературі, закликаючи до єдності і братерства між народами, до глибокої поваги до природи і духовності.
Він помер 4 квітня 1973 року в Ялті, залишивши за собою багатий літературний спадок. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві, а пам’ять про нього живе завдяки численним виданням та преміям, заснованим на його честь.
Його робота в Сахновщині, зокрема, нагороджена різними літературними преміями та відзнаками, включаючи двотомне академічне видання його творів, яке стало частиною українського літературного спадку.
Залишивши після себе слід у багатьох важливих культурних подіях, Михайло Іванович Чабанівський й до сих пір залишається важливою фігурою української літератури, яка слугувала взірцем для наступних поколінь письменників і громадян.