Софія Юріївна Андрухович
Народилася 17 листопада 1982 року в Івано-Франківську. З дитинства Софія Андрухович зростала в творчому середовищі, де слово мало особливу вагу і силу: її батько — знана постать української літератури Юрій Андрухович. Пізніше вона стала дружиною ще одного відомого письменника — Андрія Бондаря, що лише підкреслило її приналежність до літературної спільноти сучасної України.
З юних років Софія виявляла глибокий інтерес до літератури. Вона стала співредакторкою культового українського літературного часопису "Четвер", який на початку 2000-х років став осередком новітніх письменницьких експериментів і платформою для багатьох важливих імен у літературі. Її твори та есеї з’являлися в різноманітних періодичних виданнях, формуючи образ письменниці, уважної до тонких нюансів людської душі.
У 2004 році Софія отримала стипендію престижної програми Вілли Деціуша у Кракові, що відкрило їй нові можливості для творчого розвитку та міжнародних контактів. Нині вона мешкає в Києві, де поєднує літературну діяльність із родинним життям. 10 березня 2008 року в сім'ї Софії та Андрія народилася донька, яку назвали Варварою.
Творчість
Як прозаїк Софія Андрухович заявила про себе вже на початку 2000-х. Її перша книжка "Літо Мілени" (2002) стала емоційною і водночас інтелектуальною розповіддю про дорослішання та пошук себе. Наступні твори — "Старі люди" (2003) і "Жінки їхніх чоловіків" (2005) — підтвердили, що у сучасній українській літературі з’явилася молода авторка, яка уміє глибоко й проникливо писати про людину.
У 2007 році побачив світ роман "Сьомга" — сміливий експеримент із формою й тематикою, що привернув увагу критики та читачів. Однак справжній прорив стався у 2014 році, коли Софія Андрухович випустила роман "Фелікс Австрія" — епохальне полотно про життя на межі століть, про крихкість і водночас велику силу людських почуттів. Цей роман отримав престижну нагороду "Книга року BBC", став знаковим явищем в українській прозі та був тепло прийнятий у багатьох країнах світу.
У 2015 році Софія стала лауреаткою премії імені Джозефа Конрада, що є важливим визнанням для письменників, які формують нову європейську Україну.
Не обмежуючись прозою для дорослих, Софія Андрухович також звернулася до дитячої літератури. У 2016 році в співавторстві з Мар'яною Прохасько вона створила чарівну книжку-картинку "Сузір'я Курки", яка того ж року була внесена до міжнародного каталогу "Білі круки" ("White Ravens 2017") — одного з найпрестижніших світових оглядів дитячої та юнацької літератури.
Перекладацька діяльність
Софія Андрухович також проявила себе як талановита перекладачка. Вона переклала з польської книгу Мануели Ґретковської "Європейка" — роботу, що потребувала тонкого відчуття стилю та настрою оригіналу.
Окремим великим проєктом став переклад четвертої книги Дж. К. Роулінґ про Гаррі Поттера — "Гаррі Поттер і келих вогню". Над перекладом Софія працювала разом із відомим перекладачем Віктором Морозовим. Ця праця вимагала неабиякої відповідальності, оскільки серія мала величезну читацьку аудиторію в Україні.
Особистість і вплив
Софія Андрухович — одна з тих письменниць, чий голос сформував нове обличчя української літератури початку XXI століття. Її проза чутлива, точна, емоційно глибока, а стиль — витончений і водночас чесний. Вона належить до покоління авторів, які вміють розповідати про складні речі простою, проникливою мовою, не втрачаючи при цьому інтелектуальної ваги.
Її твори відкривають нові горизонти для українського читача й утверджують українську літературу як невід'ємну частину європейського культурного простору.