Біографія Романа Завадовича
Роман Михайлович Завадович — український письменник, педагог, літературознавець і активний діяч діаспори, який залишив вагомий слід у культурному житті українців за межами Батьківщини. Народився 18 грудня 1903 року в селі Славна, що нині належить до Зборівського району Тернопільської області. Початкову освіту здобув у селі Присівці, згодом навчався у гімназіях Золочева та Тернополя. У 1920 році вступив до Українського таємного університету у Львові — на той час виняткової ініціативи української інтелігенції, спрямованої на збереження національної освіти в умовах польського тиску. Пізніше продовжив студії у Львівському державному університеті, де 1938 року отримав ступінь магістра філософії зі спеціальністю славістика.
Ще в студентські роки Роман Завадович активно долучився до громадського життя: був членом студентського гуртка українців, літературного об'єднання "Листопад", а також вів активну просвітницьку роботу в селах Золочівщини. Організовував читальні "Просвіти", гуртки "Рідної школи" та "Сільського господаря", сприяв розвитку кооперативного руху, самоосвіти, створенню аматорських театрів і хорів.
У період 1939–1941 років викладав українську мову й літературу у школі в Золочеві. Під час німецької окупації мешкав у Ремезівцях, співпрацюючи з дитячим журналом "Малі Друзі" (Краків—Львів). У 1944 році емігрував до Німеччини, де мешкав у переселенських таборах, зокрема тривалий час у Бад Верісгофені. Від серпня 1945 року до травня 1948 року викладав у гімназії для українських дітей у таборі Міндельгейм. Саме в той період став одним із засновників Об'єднання працівників дитячої літератури (1947).
Читати повністю →