Біографія Пилипа Загоруйка
Пилип Никифорович Загоруйко — український письменник, учасник визвольної боротьби, публіцист і один із тих, чия доля стала трагічною жертвою радянських репресій. Народився 27 червня 1900 року в селі Іллінці на Вінниччині, в родині, де змалку плекалася любов до знань. Закінчив місцеву школу та гімназію, здобувши добру освіту, що згодом знадобилася і в літературній, і в громадській діяльності.
У юному віці став на захист української державності — вступив до армії УНР. Після поразки визвольних змагань у 1921 році опинився в таборах інтернованих у Польщі. Проте й там не полишив активного життя: писав, друкувався, співпрацював із численними українськими виданнями, що діяли в Каліші. Його твори з'являлися на сторінках газет та журналів "Веселка", "За Україну", "Український Сурмач", "Залізний Стрілець". У 1922–1923 роках він друкував як прозу, так і поезію — глибоко емоційні, часто трагічні, пронизані тугою за втраченим і надією на відродження.
У 1922 році видав окрему книгу спогадів — «Спогади», в якій змалював особисті переживання та драматичні обставини війни і вигнання. Планував також випустити драму «Розбита мрія», поетичну збірку «Порвана струна» і збірку новел «Тіні і плаї», які, втім, так і не побачили світу. Публікувався також під псевдонімом Наглядач.
Читати повністю →