Біографія Оксани Забужко
Оксана Стефанівна Забужко — українська письменниця, поетка, есеїстка, літературознавиця, філософиня — народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в інтелігентній родині. За її власними словами, справжнє родинне прізвище — Забузькі, але згодом набуло нинішньої форми. В Луцьку провела дитинство до восьмирічного віку, поки органи КДБ не виявили її батька, тривалий час підпільно переслідуваного. Ця подія змусила родину перебратися до Києва, де й відбулося формування її світогляду, внутрішньої опори та творчої візії.
Навчалась на філософському факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка (1977–1982), де також закінчила аспірантуру, захистивши дисертацію з естетики. Її наукова праця мала назву «Естетична природа лірики як роду мистецтва». На початку 1980-х була членкинею КПРС, однак згодом свідомо відійшла від будь-яких політичних структур. У 1990 році стала учасницею революції на граніті — історичної події, що дала старт українському національному відродженню напередодні здобуття незалежності.
Професійний шлях Забужко пов’язаний не лише з літературною творчістю. Вона викладала естетику, філософію та українську культуру в низці українських і зарубіжних вишів. Її лекції слухали студенти Київської консерваторії імені П. Чайковського, Гарвардського, Єльського, Колумбійського університетів. З 1989 року — старша наукова співробітниця Інституту філософії НАН України. У 1992 році викладала україністику в Університеті Пенсильванії, а у 1994-му, отримавши престижну стипендію Фулбрайта, працювала в Гарвардському й Піттсбурзькому університетах.
Читати повністю →