Біографія Володимира Ярошенка
Ярошенко Володимир Мусійович
Володимир Мусійович Ярошенко народився 23 травня 1898 року в мальовничому селі Яхники на Полтавщині у родині сільського вчителя. З раннього дитинства він ріс у середовищі, де цінували освіту, книжку, слово — і ці орієнтири сформували його як майбутнього письменника. Спершу здобув освіту в сільській школі, а згодом закінчив реальну школу, після чого продовжив навчання в Київському комерційному інституті. Упродовж певного часу працював учителем, поєднуючи педагогічну діяльність із творчим пошуком.
Починав писати Ярошенко російською мовою, і першим його друкованим доробком стала збірка «Стихи», видана в буремному 1917 році. Вже наступного року вийшла збірка «Світотінь», а в 1919 — «Луни», які позначені глибоким ліризмом і філософськими мотивами. Поступово він переходить до української літературної традиції, відточуючи власний голос у різних жанрах. Упродовж 1920-х років Ярошенко активно працює як байкар, драматург і прозаїк. Видає кілька збірок байок: «Що й до чого» (1924), «Через решето» (1924), «Байки» (1926), у яких із добродушною іронією та суспільним підтекстом зображує народні характери, побут і соціальні зрушення доби.
Він також активно розвивав агітаційно-просвітницький театр, створюючи п'єси-агітки: «В єднанні сила», «Кооперативна мобілізація» (1924), «Божа кооперація», «Добре роби – добре й буде» (1925). У 1926 році пише сатиричну комедію «Шпана». У його творчості є й гостросюжетна проза — збірка оповідань «Кримінальна хроніка та інші оповідання» (1927), повість «Гробовище» (1928), а також цікава віршована казка «Мацапура» (1929), сповнена гумору та живої народної мови.
Читати повністю →