Біографія Нузета Умерова
Нузет Умеров народився 13 листопада 1931 року в Сімферополі, на вулиці Училищній, 6. У дитинстві він, як і весь кримськотатарський народ, пережив депортацію. У травні 1944 року разом із родиною — матір'ю, сестричкою та братом — був виселений до Узбекистану. Труднощі життя в евакуації не зупинили його: після закінчення школи він працював токарем, слюсарем і шахтарем. Але ще з молодих років він захоплювався поезією, що стало його головною пристрастю. Перші вірші він почав писати ще в школі, і це захоплення зрештою привело його до Москви, де він вступив до Літературного інституту імені М. Горького. Тут він навчався на одному семінарі з такими відомими письменниками, як Євген Євтушенко, Роберт Рождественський, Белла Ахмадуліна та Джим Петерсон.
Після закінчення інституту в 1963 році, Умеров був направлений до Алма-Ати, де працював завідувачем відділу художнього перекладу в видавництві "Жазуши" ("Письменник"). Згодом він обійняв посаду головного редактора Державного комітету Казахської РСР з друку. У 1970 році він переїхав до Ташкента, де став активним учасником культурного життя, працюючи в Спілці письменників Узбекистану та займаючи посаду заступника головного режисера Академічного Великого театру імені Алішера Навої.
У 1968 році Нузет Умеров став членом Спілки письменників СРСР, що підтвердило його вагомий внесок у літературну діяльність. Він активно публікував свої твори, писав вірші, поеми, казки, оповідання та п'єси, а також перекладав з казахської, узбецької, татарської та інших мов. Його творчість охоплювала широкий спектр жанрів, включаючи гуморески та літературно-критичні статті. Він став одним із основних представників кримськотатарської літератури.
Читати повністю →