Біографія Наума Тихого
Наум Миронович Тихий (1920–1994) — відомий український поет, письменник, публіцист, перекладач і громадський діяч, який залишив значний слід у літературі та культурі України. Він народився 25 травня 1920 року в українсько-єврейському містечку Ємільчино на Житомирщині, у родині містечкового провізора. Його ранні роки пройшли в атмосфері, де перепліталися різноманітні культурні традиції, що й визначило його подальшу творчість.
Наум Тихий закінчив школу з відзнакою, після чого вступив до Київського університету, де навчався на філологічному факультеті. Однак 1937 року його батько був репресований як "ворог народу", що залишило відбиток на молодому Тихому і стало однією з причин його глибокої зацікавленості проблемами національної ідентичності та боротьби за права людини.
З початком Другої світової війни Тихий пішов добровольцем на фронт у липні 1941 року, ставши учасником оборони Києва та битви під Сталінградом. Його фронтові спогади стали основою для багатьох пізніших творів, зокрема для роману "Рахунок за сонце", що був написаний на основі його власного досвіду. За свою відвагу на фронті Тихий був нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. Після демобілізації в 1945 році він повернувся до навчання в університеті, де закінчив філологічний факультет у 1947 році.
Читати повністю →