Біографія Олександра Сизоненка
Олександр Олександрович Сизоненко — відомий український письменник, автор численних романів, оповідань та повістей, чиї твори стали значущою частиною української літератури. Народився він 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Його життєвий шлях пройшов через важкі роки Другої світової війни, де він був учасником бойових дій, а після перемоги над нацизмом розпочав свою трудову діяльність на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві.
Вже після війни Олександр Олександрович, не відриваючись від роботи, здобув вищу освіту. У 1955 році він закінчив літературний факультет Миколаївського педагогічного інституту, що відкрило йому двері у світ літератури. Паралельно з роботою на заводі Сизоненко активно займався написанням, публікуючи свої перші твори в 1949 році. Його оповідання, які почав публікувати журнал "Вітчизна", привернули увагу читачів, а перша збірка оповідань "Рідні вогні" вийшла в 1951 році, заклавши основу його літературної кар'єри.
У 1962 році Олександр Сизоненко переїхав до Києва, де почав працювати у сценарному відділі Київської кіностудії імені О.Довженка. У цей період він вже був визнаним автором, чия творчість набирала популярності. Сизоненко написав кілька важливих книг, серед яких "Рідні краї" (1955), "Далекі гудки" (1957), "В батьківському краю" (1959), а також романи, що відображали величезні соціальні та культурні трансформації, як-от "Корабели" (1960), "Білі хмари" (1965), "Хто твій друг" (1972).
Читати повністю →